Університет ділиться досвідом зі школою: заступник декана філфаку допомагав учням розібратися в тонкощах написання наукових робіт

Мала академія наук формує в учнів навички наукової діяльності, що безпосередньо потрібне при написанні курсових, дипломних та магістерських робіт в університеті. Як зауважують студенти, яким довелося в шкільні роки попрактикуватися в створенні спрощеного варіанту курсової, МАН відіграв не останню роль в успішній підготовці робіт у виші. Серед основних плюсів – здобуття навичок планування структури наукової праці, вміння оформлювати текстові складники й роботу загалом відповідно до вимог.

Днями в Ужгородській спеціалізованій школі-інтернаті з поглибленим вивченням окремих предметів відбувся майстер-клас з написання наукових робіт. Філологічний факультет вирішив підтримати майбутніх студентів, тож до заходу долучився представник підрозділу – заступник декана з виховної роботи Олег Хававчак.

Координатором уроку-конференції «Перші кроки до перлин науки», яка проводилася для учнів 9 класів з метою ознайомлення з основними принципами створення наукових робіт, стала вчителька української мови та літератури Людмила Рогатин.

– Ідея влаштувати такий захід зародилася давно. А оскільки це важлива подія як для учнів, так і для школи загалом, треба було ретельно підготуватися. Вирішили долучити й представника університету, щоб учні могли більш реально уявити особливості підготовки й захисту наукових досліджень. Головна наша мета – підготувати юнь до важливого роду діяльності в близькому майбутньому. Як зауважив свого часу Костянтин Федін, відкриття народжуються там, де закінчуються знання вчителя й починається нове знання учня, – поділилася пані Людмила перед майстер-класом.

Розпочали урок-конференцію зі вступного слова заступника директора з науково-методичної роботи школи-інтернату Оксани Станко, яка, побажавши всім прислухатися до порад та продовжувати працювати над дослідженнями й надалі у вищих навчальних закладах, надала слово Олегу Хававчаку. «Наука – тернистий, важкий шлях, який потребує чимало зусиль», – почав свій виступ із розкриття реалій життя вченого Олег Анатолійович.

Щоб дев’ятикласники, а в майбутньому студенти, могли зорієнтуватися у великому потоці інформації, одні з кращих учнів 10–11 класів продемонстрували захист своїх робіт, наголосивши на основних моментах і проблемах, які трапилися їм на шляху дослідження. Демонстрували науково-дослідницькі роботи з різних секцій, серед яких валеологія, технологічні процеси та перспективні технології, мистецтвознавство, журналістика, психологія, біологія та ін.

Відзначимо, що важливим цей захід став не тільки для учнів 9 класу, а й для інших присутніх, адже кожен поділився досвідом і дістав рекомендації від педагогів.

«Для мене МАН – не просто науково-дослідницька робота, це насамперед можливість розкрити власні здібності у певній галузі. Вважаю, що писати «курсову», як між собою говорять учні, одинадцятикласникам дуже потрібно, і вчитися цього варто з 9 класу, адже не за горами студентські будні, і цей досвід слугуватиме доброю базою. Якщо говорити відверто, працювати над науковим дослідженням не так легко, адже потрібно докладно вивчити обрану тему. Мене часто питають про МАН ровесники, які мають фобію новачків у сфері науки, і я намагалася надавати якомога більше інформації, аби вони згодом насолоджувалися процесом написання», – зауважила потенційна студентка філологічного факультету, одинадятикласниця Жанна Клименко.

Протягом уроку-конференції виникало чимало запитань, які стосувалися оформлення робіт, опрацювання матеріалу для теоретичної частини теми, методів збору інформації тощо. Представники старших класів, які вже мають певний досвід у наукових дослідженнях, відповідали на питання, які лунали в аудиторії, і давали свої поради дев’ятикласникам.

Насамкінець майстер-класу Олег Хававчак зауважив: «Відзначу, що учні ліцею показали високий рівень методологічної підготовки під час захисту своїх наукових робіт, що є дуже важливим етапом у цьому процесі. Захист засвідчив, що майбутні науковці добре засвоїли також основи ораторського мистецтва, оскільки зуміли приборкати хвилювання перед виступом, добре орієнтувалися кожен у своїй темі, а також швидко й оперативно давали відповіді на питання. Такий експериментальний урок однозначно принесе свої плоди, оскільки готує майбутніх студентів до наукових досліджень, які є невід’ємним елементом навчання у вищій школі».

Також Олег Анатолійович профорієнтував юнь, наголосивши, що на філологічному факультеті відкрито нові освітні програми, а саме «Українська мова і література. Англійська мова і література», «Літературна творчість. Документознавство та інформаційна діяльність», а також «Українська мова і література в закладах загальної середньої освіти з викладанням мовою національних меншин», та закликав охочих продовжувати навчання на філфаку.