Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Cтуденти-історики відвідали Хрестовоздвиженський кафедральний греко-католицький собор Ужгорода

Похід організував доцент кафедри історії України УжНУ Василь Коцан, а професійну екскурсію для молоді улаштував кандидат мистецтвознавства, доцент Закарпатської академії мистецтв Михайло Приймич

0 499
У рамках нормативного курсу «Пам’яткознавство України» доцент кафедри історії України УжНУ Василь Коцан організував для першокурсників спеціальності «Історія та археологія» відвідини Хрестовоздвиженського кафедрального греко-католицького собору Ужгорода. Професійну екскурсію для молоді там улаштував кандидат мистецтвознавства, доцент Закарпатської академії мистецтв Михайло Приймич.
Cтуденти-історики відвідали Хрестовоздвиженський кафедральний греко-католицький собор Ужгорода
Михайло Приймич проводить екскурсію

Спершу студенти почули коротку історичну довідку про давню споруду, зокрема про час її будівництва, переведення сюди єзуїтської колегії з міста Гуменного (Словаччина), грамоту імператриці Марії-Терезії, за якою будівлю передали Мукачівській греко-католицькій єпархії, перебудови, зміни в інтер’єрі храму за часів єпископів Василя Поповича, Івана Пастелія, Юлія Фірцака.

Відтак група перемістилася до приміщень собору. На спеціальному стенді можна було переглянути стан залів до реставрації. Михайло Васильович докладно розповів про розчищувальні й відновлювальні роботи львівських фахівців, завдяки яким удалося відкрити один із найдавніших зразків настінного живопису Закарпаття.

Cтуденти-історики відвідали Хрестовоздвиженський кафедральний греко-католицький собор УжгородаНеповторне враження на присутніх справила єпископська каплиця, розписана свого часу Йосипом Бокшаєм. Відомий митець краю створив тут дві програмні композиції – «Роздача милостині святим Миколаєм» та «Апофеоз літургії Івана Золотоустого». Окрім того, каплиця оздоблена й меншими роботами: «Передача ключів святому Петрові», «Благословляючий Христос на тлі кафедрального собору», герб єпископа Гебея, собор святого Петра у Римі, «Всевидяче око», «Архангели». Особливо зацікавили зображення чотирьох дерев’яних церков Закарпаття як символів релігійності краю та його мистецької спадщини – лемківської церкви із села Плоского, бойківської — з Ужка, гуцульської — з Ясіня, готичної — зі Стеблівки. Як бачимо, Йосип Бокшай уже 1927 року добре розумів, яким культурним скарбом є наша народна дерев’яна архітектура, тож навіть розмістив зображення її зразків у домашній каплиці єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії.

Своєю величчю вразив і сам храм, зокрема великий образ на стелі «Воздвиження Чесного Хреста», виконаний Фердинандом Видрою, котрий розписав чимало закарпатських церков.

Cтуденти-історики відвідали Хрестовоздвиженський кафедральний греко-католицький собор УжгородаНа завершення екскурсії відвідали підвальну частину собору, де розміщений пантеон ієрархів Мукачівської єпархії. Біля входу – теж фреска Йосипа Бокшая. У спеціальних нішах тут близько 70 поховань, але за роки радянської влади майже всі вони були порушені, таблиці і надписи знищені, а склепи розграбовані. Непошкодженими залишилися тільки два поховання – владики Андрея Бачинського та Блаженного священномученика Теодора Ромжі.

Cтуденти-історики відвідали Хрестовоздвиженський кафедральний греко-католицький собор УжгородаУ цілому екскурсія виявилася цікавою, захопливою, пізнавальною. Вона дала можливість молоді сповна зануритися у світ духовно-мистецького життя нашого краю. Надалі в рамках курсу «Пам’якознавство України» на студентів чекає ще низка не менш цікавих мандрівок.

За інформацією доцента кафедри історії України Василя Коцана
Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.