Доцент філологічного факультету представляла УжНУ на міжнародній конференції у Сербії

На першому пленарному засіданні виступили  знані вчені-україністи – професор Людмила Попович (Бєлград, організаторка конференції), член-кореспондент НАН України професор Анатолій Загнітко (Київ), професори Пол Векслер (Тель-Авів, Ізраїль), Мотокі Номачі (Сапоро, Японія), Галина Лєсная (Москва).

На другому пленарному засіданні інформацію про свої україністичні наукові розвідки оприлюднили професори Міодраг Сібінович (Бєлград), Андрій Даниленко (Нью-Йорк, США), Ярослав Гарасим (Львів), Аґнєшка Корнєєнко (Краків, Польща), Євген Пащенко (Загреб, Хорватія).

Далі робота конференції відбувалася в секційних засіданнях, які продовжилися й наступного дня. УжНУ представляла доцент кафедри української мови Наталія Венжинович, якій було доручено керувати секцією «Мовна картина світу українців та інших слов’янських народів».

Упродовж днів роботи конференції працювала виставка найновіших україністичних видань. Науковці кафедри української мови, української літератури, словацької філології, журналістики УжНУ представили 15 своїх праць, які після презентації на виставці були подаровані сербським колегам у бібліотеку кафедри.

Під час перерв у наукових дискусіях перед учасниками конференції виступили студенти українського відділення філологічного факультету Бєлградського університету, демонструючи свої знання української мови.

Учасники поважного наукового зібрання були запрошені на прийом до Посольства України в Сербії, де мали конструктивну зустріч із Послом України в Сербії Олександром Александровичем, який виявив щирий інтерес до наукових проблем, що обговорювалися на конференції.

Організатори конференції подбали й про те, щоб наукові дискусії були продовжені в неформальній обстановці під час екскурсії цікавими місцями: гуляли вечірнім Бєлградом, побували в старовинних монастирях Фрушкової Гори (Крушедол, Хопово), де фрески в храмах малювали українські художники, а також у шестимовній лінгвістичній гімназії в Сремських Карлівцях (має дуже давню історію), де раніше учні виступали з виставами українських авторів (збереглася сцена, де відбувалися ці вистави).

Запросили і в мерію міста Новий Сад: там виступали талановиті представники української діаспори в Сербії. Зворушливо було дивитися й слухати, як гарно декламують українські поезії, співають українські пісні, виконують українські танці нащадки тих наших співвітчизників, які покинули рідну землю в пошуках кращої долі понад сто років тому.

Виступали і дітки 5–7 років, і підлітки, і дорослі, народжені в Сербії… Ці люди люблять рідний край своїх предків, шанують українську культуру й мову. Господарі заходу запросили учасників конференції до свого культурного центру «Кобзар», де столи вгиналися від смачних українських страв, приготованих власноруч!

На завершення дійства всі разом заспівали «Многая літа» організаторам конференції, які зуміли зробити незабутніми дні, проведені в Сербії.

Наслідком спілкування стали свіжі ідеї щодо майбутньої міжнародної наукової співпраці, нові наукові контакти. Тож можна констатувати, що конференція в Бєлграді дала могутній поштовх до наступних наукових студій у галузі україністики, а за результатами роботи Міжнародної наукової  конференції незабаром буде видрукувано збірник наукових праць.