Філфаківці вели діалог про виклики та можливості для мов національних меншин в Україні

Участь представників філологічного факультету УжНУ в цьому заході не випадкова: на бакалавраті і в магістратурі філфаку за підтримки МОН запроваджена освітня програма «Українська мова і література в закладах загальної середньої освіти з викладанням мовами національних меншин», а деканеса Галина Шумицька є регіональним експертом всеукраїнського експерименту «Формування багатомовності дітей та учнів: прогресивні ідеї в українському контексті».

Модерували діалоговий захід Ірина Брунова-Калісецька та Максим Єлігулашвілі. МОН представляла головний спеціаліст відділу змісту освіти, мовної політики та освіти національних меншин департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України Світлана Харченко. Уподовж дня вони ділилися з освітянами Закарпаття (на заході були вчителі шкіл із угорською мовою навчання) й інших регіонів України ідеями щодо вирішення мовних питань, досвідом ведення діалогу.

Ірина Брунова-Калісецька окреслила принципи, про які годиться пам’ятати під час розмови: варто говорити про себе та власний досвід, уживаючи в контексті словосполучення «із власного досвіду можу сказати», «я думаю» тощо. Присутні мали дотримуватися ще й таких рекомендованих принципів діалогу:

• не робіть припущень, коли слухаєте;
• мета діалогу не в оцінці іншої людини, а в її розумінні;
• слухайте не для того, щоб (не) погодитись, а щоб зрозуміти;
• кожен має право висловитися, але не зобов’язаний;
• залишайтеся в діалозі навіть коли стає нелегко;
• ставте уточнювальні запитання;
• дотримуйтеся конфіденційності.

Завдяки таким принципам на заході була панувала довірлива атмосфера, учасники висловлювалися дуже коректно навіть із тих питань, щодо яких зазвичай виникають гострі суперечності між представниками різних національних громад, носіями різних мов, дослухалися одне до одного.

«Нові методи ведення діалогу, знань про які в мене раніше не було, здобуття досвіду під час виконання завдань у співпраці з людьми різного віку – ось найголовніше з того, що дізналася під час тренінгів», – ділиться враженнями студентка 4 курсу філологічного факультету Наталія Гандера.

Освітяни детально проаналізували головні події у мовному житті регіону й України загалом після 1991 року, визначили найважливіші мовнополітичні заходи, у яких самі брали участь, окреслили головні тенденції, що можуть бути актуальні впродовж наступного десятиліття, зокрема:

• зміна змісту та формату діяльності вчителя;
• використання інноваційних інформаційних технологій в освіті;
• глобалізація та міграція;
• розширення доступу до різних культур, їх вплив;
• розвиток міжрегіональної та міжнаціональної співпраці тощо.

Педагоги, які брали участь у схожому діалоговому заході у Чернівцях, звернули увагу на те, що на Закарпатті освітніх закладах більшу увагу звертають на методичне забезпечення вивчення української мови, а на Буковині – на соціокультурні заходи (День вишиванки, різні фестивалі).

Головна мета діалогового заходу – скласти дорожню карту дій для гармонійної співпраці у сфері освіти представників різних національних громад, для комфортного співіснування різних мов. Такий план розробили впродовж другого дня тренінгів.