Іноземні філологи вперше дружно відвідали ляльковий театр

Студенти захоплено спостерігали за магічним дійством на сцені, співпереживали, сміялися, впізнавали героїв і навіть час од часу шепотіли відомі уривки з драми Лесі Українки. Більше сотні першо- та другокурсників щиро аплодували акторам після вистави й більшість хотіла прийти в театр ще, зрозумівши, що ляльковий театр не тільки для дітей.

Ужгородка Катя Путрашик була в дитинстві на виставах театру ляльок: «Сьогодні зрозуміла, що ляльковий театр може бути джерелом пізнання і серйозних речей, не тільки казок для дітей. Можу сказати, що змінилося бачення «Лісової пісні», коли вона ожила, кожен персонаж, крім тексту, мав і свій образ, поведінку. Мені сподобалося», – коментує першокурсниця англійської філології.

«По-інакшому сприймається текст у театрі. Так класно збігалася музика з декламацією. Прийоми були прикольні, наприклад, коли жінки голови ляльки перетворили в чарки. Гарні декорації, щоправда, шкода було рояль», – ділиться враженнями студент зі Львівщини Роман Боднар. «Дивно було, коли то ляльки діють, то актори. Мені хотілося, щоб або те, або те говорило», – пояснює майбутній англійський філолог, який вперше в ляльковому театрі.

За словами заступника декана факультету з виховної роботи Оксани Дацьо, це перший гуртовий вихід іноземних філологів до театру. Для когось перегляд став знайомством з ляльковим театром, а для когось – і вступом до курсу про англійський театр. Такі вилазки планують ще до філармонії та драматичного театру. «Будемо привчати їх до культури, виводити в місто, щоб дозвілля проводили не тільки в ґаджетах чи клубах. Студенти вивчають іноземну філологію, але треба знати й полюбити спочатку рідне», – каже Оксана Дацьо, якій вистава також сподобалася.