Іван Франко з репом і гангстерами – в театрі ляльок

Вистава для аудиторії середнього шкільного віку вийшла двовимірна – дітей вона вчить добра, не ховатися за вимушені маски, а бути собою, бо правда переможе; а батьки, крім усього, побачать і елементи політичної сатири. Повний зал глядачів у день прем’єри приваблювала сучасна музика, динамічність акторів-героїв, гарні маски й образи-персонажі – франт фарбований лис Микита, швидкі собачки, харизматичні лісові розбійники, вся лісова братія.

Директор театру Мирослав Петій пророкує цій виставі долю «золотого фонду», як і попереднім виставам Олександра Куцика в закарпатському театрі.

За словами головного режисера театру Наталії Орешнікової, досі театр орієнтувався на найменших дітей, а тепер вирішили заповнювати й нішу для дітей середнього шкільного віку, готувати молодь до сприймання драматичних вистав, розуміння театральної мови.

Режисер вистави Олександр Куцик стверджує, що хотів відійти в цій постановці від соціальності. Цей матеріал приваблював його масками, сатирою, актуальністю. Стверджує, що тепер Франко б навіть допрацював казку. «Ляльковий театр дозволяє використати широку палітру виражальних засобів, не тільки ляльки. Ми вчимо глядача розуміти мову театру, щоб могти розширювати репертуар. Хочу прямувати до сатири», – пояснює режисер, який осучаснює, популяризує переважно українську класику й намагається засобами мистецтва актуалізувати її, зробити не гіршою за зарубіжну.

«Мистецтво діє не тільки на смислову частину мозку дитини, а й на підсвідомість. Після перегляду сьогоднішньої вистави у підсвідомості відкладеться щось добре», – коментує заступник голови управління культури Закарпатської ОДА Іван Канюка.

Викладач УжНУ Оксана Панько вважає, що більше спрощувати казку не потрібно, бо тут є і філософський підтекст. Дослідниця дитячої літератури з погляду дитячого сприйняття вважає, що юному поколінню ця вистава має сподобатися. «Лис вийшов зібраним образом. В уяві виринають порівняння із Джеймсом Бондом, Коломбо, Остапом Бендером, навіть із героєм «Фантастичного містера Лиса» Дала.

Сподобалося рівномірне вкраплення реалій – музики, репу, називання впізнаваних місць в Ужгороді, які привертають увагу», – коментує Оксана Панько. Викладач стверджує: увагу дитини не можна тримати всі 45 хвилин, і це нормально, що вони обговорюють побачене.

Крім названих асоціацій, професор Сергій Федака зіставив побачене ще й із «Маскою» з Джимом Керрі. «Шкода, що в залі не було Івана Яковича. Він би зрадів від того, що ви з ним зробили. Хоча мало що з нього тут лишилося», – жартує професор, але залишився задоволений після перегляду нової постановки «Фарбованого лиса» в Ужгороді.

За словами письменника, драматурга Олександра Гавроша, класика – матеріал позачасовий і його так і треба ставити, як це робить Олександр Куцик, – в режисерському баченні, із читанням репу, образами гангстерів… Драматургу хотілося ще більше музики й танців, щоб вийшов повноцінний мюзикл.

Цей тиждень у театрі ляльок буде присвячений українській класиці. З 1 до 3 березня гратимуть «Лісову пісню» Лесі Українки, а 5 березня «У нашім раї на землі» Т. Шевченка.