Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Кафедра історії України у співпраці з партнерами провела міжнародну релігієзнавчу конференцію

Присутні почули доповіді вчених восьми країн – Болгарії, Польщі, Росії, Сербії, Словаччини, Угорщини, України, Чехії

0 610
4–5 жовтня в Мукачеві відбулася міжнародна наукова конференція «Життя та благословенні труди преподобного Олексія (Кабалюка)», присвячена 140-річчю від дня народження та 70-річчю від дня смерті відомого діяча Закарпаття ХХ ст. Місцем її проведення став належно обладнаний конференц-зал готелю «Червона гора», звідки доволі оперативно поширювалися тематичні повідомлення й відеостріми.
Конференцію урочисто відкрив владика Феодор

Одним із організаторів представницького форуму стала кафедра історії України Ужгородського університету. Її представники ввійшли до організаційного (завідувач кафедри Роман Офіцинський, докторант Юрій Данилець) і наукового (професор Сергій Федака) комітетів. Конференцію підготовлено й проведено у тісній співпраці з Мукачівською православною єпархією та особисто архієпископом Феодором, іншими поважними інституціями. На відкритті форуму владика вдостоїв високих церковних відзнак доцентів кафедри історії України Василя Міщанина та Юрія Данильця за багаторічні плідні здобутки в історико-релігійних студіях.

Доповідає Роман Офіцинський

У вітальному слові до учасників і гостей конференції професор Роман Офіцинський наголосив на важливості об’єктивного підходу до вивчення минулого всіх конфесій.

Присутні заслухали доповіді вчених восьми країн – Болгарії, Польщі, Росії, Сербії, Словаччини, Угорщини, України, Чехії. Загалом у форумі взяло активну участь близько півсотні доповідачів і дискутантів.

Так, на пленарному засіданні доцент Юрій Данилець показав діяльність ченця о. Олексія (Олександра Кабалюка) у світлі новознайдених документів. Професор Роман Офіцинський схарактеризував сучасну історичну політику й майнові претензії Мукачівської греко-католицької єпархії, передусім до УжНУ. Професор Сергій Федака докладно зупинився на актуальних питаннях історії чернецтва Київської Русі.

Інформаційний та технічний супроводи конференції були на високому рівні

Під час роботи секцій докторанти, аспіранти, магістранти й викладачі кафедри історії України представили ще 7 доповідей: «Особливості процесу конфесіоналізації в Північно-Східній Угорщині в ранньомодерну добу» (докторант Оксана Ферков), «Адміністративні та фінансові обмеження церкви на Підкарпатській Русі 1920-х років» (доцент Віктор Кічера), «Міжконфесійні взаємини серед карпатоукраїнських студентів Чехословаччини у другій половині 1930-х років» (аспірант Костянтин Куцов), «Висвітлення питань релігії і церкви в комуністичній пресі Закарпаття 1944 – початку 1950-х років» (доцент Василь Міщанин), «Релігійність населення радянського Закарпаття у контексті аналізу феномену «розколотої свідомості» (докторант Павло Леньо), «Настоятельки православних жіночих монастирів на Іршавщині (1989-2016)» (аспірант Володимир Роман), «Конфесійна ситуація в Україні 2014–2017 років в англомовних дослідженнях» (магістрант Юрій Офіцинський).

Програма конференції

Наприкінці першого робочого дня конференції відбулася презентація наукових видань з богословсько-історичної проблематики, що побачили світ за кілька останніх років. Наступного дня на учасників форуму чекала змістовна культурна програма, зокрема вони мали тривалу й насичену екскурсію православними монастирями краю.

Відзначимо, що вже раніше у співпраці з Мукачівською православною єпархією кафедра історії України провела три міжнародні наукові конференції: «Архімандрит Василій (Пронін): наукова спадщина і духовний внесок у розвиток релігійної думки на Закарпатті» (Мукачево, 10 вересня 2011 року), «Релігійно-політичні трансформації в Центрально-Східній Європі у першій половині ХХ століття» (Ужгород, 8–9 лютого 2014 року), «Малий Афон – монастирі та чернецтво на Закарпатті: традиції та сучасність» (Красногорський монастир у с. Лавки на Мукачівщині, 3–4 жовтня 2015 року).

Матеріали форуму науковців восьми країн невдовзі побачать світ окремим виданням, що, сподіваємося, стане помітним явищем сучасної історіографії.

За інформацією аспіранта кафедри історії України УжНУ Володимира Романа

Залишіть відповідь