Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

«Краще залишайся мертвим» – пропонують солдатові, який повернувся з війни

Виставою, прем’єра якої відбулася на малій сцені Закарпатського муздрамтеатру, режисер-постановник Михайло Фіщенко реагує на події, що відбуваються нині довкола нас

0 96
6 грудня, у День Збройних сил України, на малій сцені Закарпатського муздрамтеатру зіграли прем’єру п’єси, написаної після Другої світової війни німецьким драматургом Карлом Ветлінгером.

Трагікомічний абсурд «Краще залишайся мертвим» розповідає про солдата, який роки провів у полоні, а коли повернувся додому, то виявився для всіх зайвим.

Постійний глядач ужгородської малої сцени має можливість спостерігати її дальше зростання. «Краще залишайся мертвим» – вистава складна, адже передає абсурдність людського життя, глядач спостерігає «дурдом в дурдомі», коли й глядачі – імовірні пацієнти божевільні. Драматургічний задум із перевтіленням трьох акторів кожні 5–10 хвилин у нові образи потребує неабиякого професійного хисту. З перевтіленнями жіночих ролей добре впоралася Жанна Баранович, кожному її образу – медсестри, дружини, яка не дочекалася коханого з війни, бабусі-помічниці в церкві, секретарки, танцівниці кабаре, мотогонщика – глядач вірить.

Сприйняттю гри двох інших акторів, імовірно, заважатиме палімпсест образів попередніх вистав. Проте заслужений артист України Степан Барабаш добре впорався з палітрою почуттів сільського секретаря, священика, керівника страхової компанії, ресторатора Сальваторе, в кожного з яких була своя правда.

Майже незмінним у виставі здається головний герой (Рудольф Дзуринець), який повертається з війни і полону, а він уже юридично мертвий на батьківщині, тому має шукати собі місце в житті під чужим ім’ям. Але хотілося б, щоб і його образ у вирі обставин, бігу божевільним марафоном теж ускладнювався.

Розкрити й передати режисерський задум допомагає несподівана сценографія (художник Віра Степчук) і влучне музичне оформлення. Декорації-трансформери, що правлять то за кабінет у психлікарні, то за куліси у вистави, за церкву, кабаре, місце для сповіді, викликають захоплення. Особливо вражає уявна сцена з гонкою мотоциклів. Мінімалістичними засобами вдається передати глибокий смисл, де кожен глядач побачить щось цікаве для себе.

Викладач кафедри міжнародних комунікацій УжНУ Оксана Панько зізнається, що після перегляду вистави захотілося побути наодинці, поміркувати над нею. Вистава залишила відчутний післясмак.

«Якщо велика сцена нашого театру має більш розважальний характер, то камерна – майданчик для думок. Мені постановка «Краще залишайся мертвим» нагадала «Нескінченну історію» Міхаеля Енде, де нові епізоди могли нанизуватися безкінечно. Вистава змушує замислитися, в якому божевільному світі ми живемо. У цьому абсурді навіть справжня божевільня може здатися комфортною», – коментує науковець.

Цією виставою режисер-постановник заслужений артист України Михайло Фіщенко прагнув відреагувати на події, які відбуваються нині довкола нас, коли війна обпалює тисячі доль українців. «Наша вистава – про боротьбу з лицемірством, зрадою, байдужістю заради права жити», – розповідає режисер. Після вистави Михайло Фіщенко закликав, щоб таких ситуацій, як у виставі, не було в реальному житті українських солдатів.

Другий показ прем’єри заплановано на 14 грудня.

Іванка Когутич,
фото Марічки Черничко-Сабо

Залишіть відповідь