Лекцію для лінгвістів УжНУ провела випускниця програми ім. Фулбрайта Ольга Воробйова
Ішлося про мовознавчі студії в міждисциплінарному контексті
Зустріч відбулася в рамках проекту «У продовження фулбрайтівського досвіду: академічні і культурні обміни між університетами України» та зібрала студентів, аспірантів і викладачів філфаку, факультетів міжнародних економічних відносин та іноземної філології.
«Я не лінгвіст, однак теж працюю з текстами, і ця тема є цікавою й для мене, – зауважила проректор з науково-педагогічної роботи Мирослава Лендьел, представляючи гостю. – Наша мова – це ще й соціальний та політичний інструмент, тож володіти нею на високому рівні важливо не лише лінгвістам».
Ольга Воробйова коротко розповіла про особливості Програми імені Фулбрайта в Україні та свою участь у ній. «У житті людини бувають такі віхи: здається, що ти сформована особистість і ніщо тебе не може змінити. Раптом опиняєшся в певному контексті (наразі говорю про контекст фулбрайтівський) і розумієш, що ти змінюєшся – змінюєшся на краще.
Щось міняється внутрішньо і навіть зовнішньо, ти стаєш більш відкритим до світу. Кожному перебування на фулбрайті дає поштовх до розвитку та кар’єрного зростання. Тут кожен знайде програму для себе», – зауважила пані професор.
Відтак перейшли до теми лекції – «Лінгвістичні студії у міждисциплінарному контексті: у пошуках метаметоду». Як сказала Ольга Воробйова, «лінгвісти – це свого роду археологи: намагаються розкопати, якою мова була раніше». Хоч, звичайно, не тільки з минулим пов’язані міждисциплінарні студії. На сьогодні в мовознавстві зроблено чимало важливих відкриттів у взаємозв’язку з іншими науками, і можемо говорити, що лінгвістика відіграє надзвичайну роль у розвитку суспільства загалом.
Доцент кафедри української мови, заступник декана філфаку з наукової роботи Наталія Венжинович зауважує: «Нині міждисциплінарні дослідження набирають обертів в українському мовознавстві. Відкриваються нові шляхи лінгвістичних студій, коли явище вивчається не однобічно, а в комплексі. Я почула нові для себе імена вчених, про напрацювання яких тепер хочеться дізнаватися більше, – почуте спонукає до пошуку інформації, адже процес пізнання нескінченний».