Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Студент-програміст Андрій Мостовий стажуватиметься в канадській філії компанії «Майкрософт»

Розмова з магістрантом факультету інформаційних технологій, котрий чи не ключовою відмінністю між роботою в Україні та за океаном вважає різні підходи до реагування на проблеми

0 705
Ужгородський університет добре відомий сформованою школою програмістів, котрі вже не один рік гідно представляють виш на всеукраїнському й міжнародному рівні. Завдяки цьому УжНУ для здобуття освіти, пов’язаної з інформаційними технологіями, обирає не тільки закарпатська молодь, а й представники інших регіонів України. Один із таких – магістрант факультету інформаційних технологій Андрій Мостовий, з яким наша нинішня бесіда.
  • Андрію, розкажи трохи про себе: звідки родом, хто твої батьки, чому обрав фах, пов’язаний з інформаційними технологіями?
Андрій Мостовий

– Народився в Олександрії на Кіровоградщині в грудні 1995 року. Мій тато, Володимир Іванович, працює в обленерго; мама, Олена Миколаївна, – в міській службі соціального захисту населення. Маю старшого брата, Олександра, який закінчив Юридичну академію ім. Ярослава Мудрого в Харкові й тепер працює в столичній правничній компанії. Я одружений – дружина Юлія навчається в Київському інституті міжнародних відносин.

У 2013 році я закінчив ліцей для обдарованої молоді в Кременчуку. Прихильністю до інформатики та програмування завдячую Валенинові Івановичу Мельнику. Це визнаний учитель-новатор, який, окрім високого звання заслуженого вчителя України, нагороджений багатьма орденами й відзнаками нашої держави. Валентин Іванович підготував 15 призерів міжнародних змагань та понад сто лауреатів усеукраїнських олімпіад з програмування.

Його підшефним я став ще в сьомому класі. Результатом за час мого навчання в ліцеї виявилися три дипломи завершального етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з інформатики – я здобув одне перше та два других місця.

  • Напевно, найголовнішим підсумком цього «шефства» став твій вступ до Київського національного університету ім. Тараса Шевченка на факультет кібернетики?

– Так, звичайно! Там я здобув ступінь бакалавра. Паралельно з навчанням продовжував олімпіадну діяльність. Серед досягнень – перемога на Міжнародній студентській олімпіаді з програмування імені С.О. Лебедєва та В.М. Глушкова (KPI-Open) 2014 року, срібна медаль на чемпіонаті південно-східної Європи з програмування (SEERC, 2014), участь у фіналі світової першості з програмування в місті Марракеші (Марокко, 2015), де наша команда посіла 28 місце з понад 120 команд-учасниць. Крім цього, я стажувався в компаніях «Microsoft» та «Google» в Сполучених Штатах Америки – в Редмонді (штат Вашингтон) та Маунтін В’ю (штат Каліфорнія) – відповідно.

  • А чому в магістратуру вирішив вступити саме до Ужгородського університету – на факультет інформаційних технологій?

– Насамперед в УжНУ мене привабив олімпіадних рух з інформатики та програмування, причому його активними учасниками є й мої однокласники Сергій Оришич, Роман Рубаненко, Іван Бойков, Єгор Бобик, а також добрі знайомі з Олександрії – Сергій Нагін, Владислав Єрмаков, Тарас Новохацький, Денис Стратонов. Як і я, всі вони вихованці Валентина Івановича Мельника. В Ужгороді сформувалася потужна олімпіадна «тусовка», яка є важливим чинником у розвитку, тут маю можливість регулярно тренуватися з командою під керівництвом Олександра Міци (завідувач кафедри інформаційних управляючих систем та технологій, доцент. – Ред.).

З дружиною Юлією

І я дуже люблю Ужгород та Закарпаття загалом. Ще як учився в Києві, принаймні двічі на рік приїжджав сюди, щойно випадала нагода.

  • Знаю, що незабаром поїдеш до Канади стажуватися в тамтешній філії «Майкрософт»…

– Так, через місяць вирушу до Ванкувера. Буду займатися системою хмарних обчислень «Azure» та базами даних, зокрема MS SQL.

– Саме так!

  • А чому вирішив стажуватися саме за кордоном? Бачиш принципові відмінності між роботою в Україні та за океаном.

– Звичайно, я мріяв потрапити на стажування у велику компанію – на власні очі побачити, як працюють світові корпорації. Ну, та й цікаво подивитися, як живуть люди на протилежному боці планети.

Відмінності, ясна річ, є, але якось з приходом глобалізації їх стає дедалі менше. Хоча одну зміну я би дуже вітав – щодо реагування на проблеми. Коли я стажувався в компанії «Google», дізнався про цікаву історію, яка дуже добре характеризує культуру компанії.

Одного разу працівник, вносячи зміни до коду, припустився  одруківки в одному символі, яка призвела до того, що головна сторінка google.com була недоступна кілька хвилин. Тобто користувачі зі всього світу думали, ніби в них не працює інтернет, адже більшість людей, щоб перевірити його наявність, пише щось у пошуковому рядку.

Повчальне в цій історії те, що, замість покарати чи присоромити винного, його запитали, що треба зробити, аби більше такого не траплялося. Унаслідок цього з’явилася система, яка автоматично тестує зміни, перш ніж вони стануть чинними. Така реакція справила тоді на мене сильне враження.

А коли я працював якийсь час в українській компанії, такі проблем вирішували, як правило, пошуком і покаранням винного (хоча б когось), щоб усім була наука. Попитавши знайомих в інших вітчизняних компаніях, з’ясував, що в них ситуація не дуже відрізняється.

До речі, якщо хтось хоче більше дізнатися про цю тему, рекомендую книгу Ласла Бока «Робота рулить! Уроки Google: правила гри у команді мрії». У ній – чимало цікавих речей, що здатні поліпшити життя і продуктивність працівників. Декотрі  варто було б узятися впровадити і в нас.

Думаємо, той факт, що наші студенти-програмісти мають змогу набувати навичок практичної роботи в компаніях зі світовим ім’ям, є знаковим для факультету, де вони навчаються, й університету, який представляють. Бажаємо Андрієві успішного стажування в корпорації «Майкрософт»!
Розмовляв завідувач кафедри інформатики та
фізико-математичних дисциплін доцент Олександр Лавер

Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.