У Міжнародний день рідної мови на філологічний факультет УжНУ завітали письменники краю
Петро Ходанич, Сергій Федака, Василь Густі, Лідія Повх, Мар'яна Нейметі, Василь Кухта та Галина Малик поспілкувалися з молодим поколінням цінувальників Слова
Привітали гостей декан філологічного факультету Галина Шумицька та завкафедри української літератури Валентина Барчан. Вони наголосили, що студенти мають унікальну можливість – поспілкуватися з літераторами нашого краю, книги яких вони не раз тримали в руках, на творчі надбання яких орієнтується нинішня молодь.
Зустріч була спонтанною, але виявилася закономірною. Адже припала вона саме на Міжнародний день рідної мови. Тішить також, що в розділі «Голоси молодих» літературного альманаху письменників краю «Сім крутих перевалів» можна знайти й твори студентів філологічного факультету різних років: випускниці Катки Мучички, четвертокурсниці Наталії Кузьмак та п’ятикурсниці Ганни Фельцан.
Заступник голови Закарпатської обласної організації НСПУ, упорядник довідника про крайових письменників, доцент кафедри української літератури Олександра Ігнатович щиро представила кожного з гостей. Без сумнівну, найцікавішою частиною зустрічі стали самі виступи письменників. Зокрема, Сергій Федака прочитав поезію про І.Франка, котрий начебто асоціював себе з лисом Микитою. А ще професор-історик зауважив, що в цю новообладнану аудиторію письменників запросили першими. Так, як за традицією, в нову хату пускають кошенят. Адже щойно це приміщення відремонтували за сприяння партнерів із чеського краю Височина.
Прозаїк Петро Ходанич прочитав уривок із історичної драми про відомих закарпатських будителів – Михайла Лучкая, Василя Довговича і Олександра Духновича. Також письменник розповів про те, що в нашому краї академіки портретовані, крім хіба що Василя Довговича. Тож скульптору Богданові Коржу – автору меморіальної дошки випало нелегке завдання. Йому довелося створювати збірний образ Довговичів із с. Золотарева на Хустщині.
Неабияк зацікавлено слухали студенти дитячі вірші Лідії Повх та її поезію для дорослих із книжки «Розкажи про все вітру». А для самої поетеси ця зустріч стала приводом згадати студентські роки, літстудію. Вона навіть впевнено знайшла в цій аудиторії стіл, за яким колись слухала лекції Василя Попа, виступи Олеся Гончара, Віталія Коротича, Івана Чендея.
Поетеса Мар’яна Нейметі – теж випускниця філфаку. Каже, що завжди цікаво повертатися на це «місце злочину», в якому ще тримається внутрішнє тепло. Вона прочитала нові вірші з книжки «Йод». А також той, який вважає автобіографічним. Це вірш про зебру, котра «в колі подружок відпочиває від чорних смужок».
Слухачі почули також уривок із твору Галини Малик – це цікава версія про раптове зникнення мови. І цей твір не такий уже й фантастичний, як здається на перший погляд. Адже сьогодні ми знову повертаємося до символів, які бачимо в наскельних малюнках – смайликів, гіфок.
А ось Василь Кухта прочитав поезії з нової збірки «Контрабанда слова». Вони – про «музику за плечима», а також про те, що треба з’їсти «не одну золоту кулешу», щоб нарешті щось збагнути в цьому світі.
І нарешті творчу п’ятихвилинку взяв Василь Густі. Він нагадав, що в цей день відлунює багато подій. Це не тільки Міжнародний день рідної мови, а й ушанування пам’яті Героїв Небесної Сотні й того дня, коли в Бабиному Яру розстріляли Олену Телігу, Івана Ірлявського, Івана та Анну Рогачів. Твір Василя Густі про те, що ніхто із убитих не зрікся своєї любові до Батьківщини. Хоч коли виникла загроза їхньому життя, всі вони ще могли врятуватися – відмовитися від боротьби.
До слова, факультет отримав приємний подарунок від гостей – книги письменників. Завершили зустріч спільним фото та обіцянкою навідуватися одні до одних у гості.