Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Учасники воркшопу в УжНУ навчалися заповнювати важливу частину аплікаційної заявки для програми «Горизонт-2020»

Працювали над блоком Excellence, що передбачає формулювання цілей, стосунку до робочої програми, концепції та методології, амбіцій

0 61
В УжНУ відбувся другий воркшоп на тему: «Горизонт-2020»: лайфхаки та інші секрети успіху». Він став логічним продовженням першого, під час якого керівник контактного пункту Таїсія Симочко робила огляд частин проектів, розповідала про програму. У п’ятницю, 23 лютого, учасники другого воркшопу вправлялися безпосередньо в написанні першої частини аплікаційної заявки, яка називається Excellence.

Аплікаційна заявка для участі в програмі «Горизонт-2020» складається з п’яти розділів, утім найскладніше написати перші три, які є найважливішими – Excellence, Impact, Implementation. Вони є частиною «В» проектної заявки й обмежені 70-ма сторінками. Тому формулювання тут мають бути дуже влучні, лаконічні й доступні. Саме ці три частини відіграють вирішальну роль на етапі відбору, кожна з них оцінюється максимум у 5 балів.

Таїсія Симочко

Блок Excellence складається з чотирьох підрозділів, які називаються відповідно цілі, стосунок до робочої програми, концепція та методологія, амбіції. Під час написання Таїсія Симочко рекомендує використовувати підхід VMOST (Vision, Mission, Objective, Strategy, Tactic). Причому застосовувати цей алгоритм можна як з початку, так і з кінця, але без визначення цих основних блоків неможливо написати якісну проектну пропозицію.

«Поширена помилка, коли апліканти розпочинають написання з імплементації. У такому разі проектна пропозиція не має шансів на успіх, оскільки кроки не визначені, цілі не названі. Неефективно працювати з робочими пакетами, доки не визначені основна мета, цілі та бачення майбутнього проекту», – радить керівниця контактного пункту.

Проект має бути чітким і водночас гнучким до змін на будь-якому з етапів. Більшість ідей варто напрацьовувати навколо тієї частини, на яку найбільше розраховуєте.

Цілі проекту повинні бути чіткими, досяжними, прийнятними, а також мають узгоджуватися з очікуваним впливом реалізації проекту. На цьому етапі теж буває чимало помилок, коли цілі визначають глобально, не враховуючи масштабів, специфічних завдань самого проекту, визначення ЄК та можливостей їх реалізації протягом терміну тривалості проекту.

Для того, аби бути чітким і лаконічним у висловлюваннях, керівник контактного пункту радить використовувати підхід SMART (Specific, Measurable, Attainable, Relevant, Time-bound), що передбачає конкретність, вимірюваність, досяжність, доцільність, обмеженість у часі.

Під час воркшопу учасники розподілили ролі й змоделювали ситуацію консорціуму, обговорювали проектну заявку, визначали місію, методи, амбіції проекту. Працювали з топіком чинної робочої програми, який стосувався менеджменту с/г ризиків в умовах постійної зміни клімату.

Найближчим часом керівник контактного пункту «Горизонт-2020» при УжНУ запланувала продовження серії воркшопів щодо написання проектної пропозиції, а саме – зорієнтовані на дві наступні частини проектної заявки – Impact та Implementation. Науковці, які мають бажання взяти участь у воркшопах, але з певних причин пропустили перші два заходи, ще можуть наздогнати навчання, якщо звернуться по консультацію до контактного пункту.

Наталія Толочко

Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.