Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Першокурсники філфаку під керівництвом доцента кафедри української літератури Оксани Тиховської реконструювали давні українські вертепні дійства

Разом зі співробітниками Закарпатського музею народної архітектури і побуту молодь відтворила в Старому селі два різні сценарії вертепу

0 644



В Україні завжди з піднесеним настроєм очікують Різдвяних свят, котрі асоціюються з радісною зустріччю родини за святковим столом, колядками, вертепом, загадковими ворожіннями… Різдво й Новий рік – це той особливий період, коли на рівні підсвідомості зароджується впевненість у тому, що життя починає новий, більш продуктивний та успішний виток. У ці дні ми віримо в можливість почати все cпочатку, з чистого аркуша, «запрограмувати» нову модель життя на наступний рік: щось виправити, щось змінити, зробити добру справу чи запланувати покроковий шлях до найзаповітнішої мрії…


У старому році залишаються сварки, хвороби, докори сумління, а в новому – з моменту народження Ісуса Христа, зі Святого вечора – символічно починається новий цикл, котрий психологічно налаштовує людей на оптимістичне світосприйняття, вселяє віру у зміни, які обов’язково покращать якість життя. Різдво дарує людям віру в переродження особисте й суспільне, в очищення душі й колективної свідомості. Саме тому з давніх-давен існує багато ритуалів та словесних формул, які, на переконання наших предків, здатні сприяти таким позитивним змінам.

Різдвяно-новорічний період називають сакральним часом, тобто таким, коли минуле, теперішнє і майбутнє стають максимально близькими, коли межі між проявленим світом і світом невидимим стираються. З цим віруванням тісно пов’язані уявлення про колядників та вертеп. Колядники у давнину асоціювалися з гостями з потойбіччя, котрі своїми піснями магічним чином могли накликати лад і добробут у родину господаря, щедрий урожай та приплід худоби… Тому в Україні раділи коляді, що звучала під вікнами хати і в самій господі. Пізніше з’явився вертеп – костюмована народна драма, яка мала на меті принести радісну звістку про народження Ісуса Христа в кожен дім і в такий спосіб зробити господарів причетними до священного дійства, прилучити їх до сакрального часу.

Напередодні католицького Різдва студенти першого курсу філологічного факультету УжНУ взялися за реконструкцію вертепних дійств, які побутували в Україні в ХХ столітті, і разом зі співробітниками Закарпатського музею народної архітектури і побуту відтворили в Старому селі два різні сценарії вертепу. Музеєм люб’язно було надано автентичний український одяг (гуні, шапки-кресані, шерстяні штани тощо), а двоє працівників музею виступили в ролі господарів, до яких завітали колядники.

Одне вертепне дійство відбувалося в румунській хаті, привезеній із Середнього Водяного на Рахівщині, друге – на подвір’ї гуцульської хати-ґражди з села Стебного цього ж району. Дійовими особами одного вертепу були ангели, дід, пастухи, чорт; іншого – цар Ірод, зрадник, три царі, ангели, архієрей/мудрець, воїн, слуга. Перше вертепне дійство мало гумористичне забарвлення, носієм народного гумору й святкового настрою тут став «дід», його репліки можна назвати сміховою родзинкою дійства.

У другому вертепі особливо колоритно виглядав чорт, персонаж комічний і частково привабливий на фоні образу «зрадника», котрий є уособленням українця, здатного на будь-який жахливий вчинок заради грошей. Сценарії обох вертепних дійства наближують біблійну історію про народження Ісуса Христа до українських реалій, вони увібрали в себе український колорит й відобразили специфіку нашого народного побуту та менталітету.

Студенти-україністи, які відтворювали вертепні дійства, здобувають кваліфікації «бакалавра філології» та «бакалавра середньої освіти, вчителя української мови і літератури, англійської мови, зарубіжної літератури», відносно недавно запроваджені на філологічному факультеті. Вони не тільки старанно навчаються на лекціях і практичних заняттях, а й активно беруть участь у різних культурних заходах, і відтворення фольклорно-етнографічних дійств – це теж частина їх навчального плану, що вдається їм надзвичайно добре.

Реставровані вертепні дійства відбувалися у веселій, невимушеній атмосфері, студенти тішилися, приміряючи костюми, робили селфі, активно обговорювали свої нові образи. Всі вони були задоволені незвичайною екскурсією в скансен, котра дала їм змогу не тільки побачити давні колоритні помешкання й одяг, а й на мить стати частиною історії нашого краю.

Знятий на основі вертепних дійств відеоролик є символічним подарунком студентів філологічного факультету всій університетській родині! З Різдвом Христовим! Бажаємо веселих свят, смачної куті, гучної коляди, щасливого Нового року!

За інформацією доцента кафедри української літератури Оксани Тиховської,
відео Віталія Завадяка,
фото Олега Хававчака

Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.