Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Викладач УжНУ взяв участь у славістичному саміті в Харкові

Старший викладач кафедри нової і новітньої історії та історіографії УжНУ Сергій Ганус на XVIII Кирило-Мефодіївських читаннях закцентував свою увагу на преромантизмі й німецькій славістиці на зламі XVIII–XIX століть

0 225

За традицією в травні провідні осередки славістики України і зарубіжжя регулярно влаштовують наукові заходи, що присвячуються слов’янським першовчителям Кирилу і Мефодію, день котрих припадає на 24-е число. Цьогорічні XVIII Кирило-Мефодіївські читання, які відбулися в Харківському національному університеті ім. В. Каразіна, були  організовані й модерувалися кількома навчальними та академічними установами – Центром болгаристики та балканських досліджень ім. Марина Дринова цього вишу, Інститутом мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського Національної академії наук України та Інститутом етнології та фольклористики з Етнографічним музеєм Болгарської академії наук. На обговорення було винесено тему «Національна ідентичність у контексті європейської мобільності».
Сергій Ганус

Ужгородський університет у поважному науковому заході, що зібрав учених України, Болгарії та Польщі, представляв старший викладач кафедри нової і новітньої історії та історіографії УжНУ Сергій Ганус .

Формат круглого столу Кирило-Мефодіївських читань створює низку переваг. По-перше, є змога презентації доповіді і в її основних висновках, і у викладенні базових аргументів, що їх підкріплюють.

По-друге, вистачає часу вдуматися, поміркувати над новаторськими доповідями й пізнавальними підходами. Цим вирізнилися, зокрема, професор Харківського національного університету міського господарства ім. О. Бекетова Любов Жванко з темою «Гібридна війна», «гібридні біженці», «гібридна мораль»: європейські виклики та українські реалії»; провідний науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського Оксана Микитенко з темою «Мобільність та/або міграції: аспекти проблеми у сучасній європейській етнології»; доцент двох кафедр –  українознавства філософського факультету й кафедри туризму та країнознавства факультету міжнародних економічних відносин Харківського національного університету ім. В. Каразіна Наталія Аксьонова з доповіддю «Етнос між глобалізацією та автентичністю»; науковий асистент в Університеті польського міста Лодзі Ян Моравіцький з темою «Православна церква у Польщі: трансляція образу у періодичних виданнях ПАПЦ».

По-третє, стало можливим створити насичений дискусійно-інформаційний простір, поміркувати вголос, обмінятися рефлексіями тощо. Обов’язковим учасником інтелектуального полілогу був директор Інституту етнології та фольклористики з Етнографічним музеєм Болгарської академії наук доктор Петко Христов, котрий і сам виголосив нетривіальну доповідь на тему «Доля традиції в епоху транскордонної мобільності».

Ужгородський науковець Сергій Ганус виступив з темою «Преромантизм і німецька славістика на зламі XVIII–XIX ст.», запропонувавши позначати перехідний період від Просвітництва до романтизму в історії гуманітаристики як преромантизм, тобто використати дефініцію, котра вже побутує в літературознавстві.

Пізнавальною стала також презентація останніх книжкових новинок у царині славістики, котру провели директор Центру болгаристики та балканських досліджень ім. М. Дринова доцент Сергій Страшнюк та Оксана Микитенко. Стало відомо, що минулого року, зокрема, вийшла друком біографія Максима Рильського авторства Т. Рудої.

Зібралося хоч і відносно невелике, але вельми зацікавлене коло серйозних науковців, котрі міркують передовсім категоріями, що вони здатні внести в науку, а не що наука здатна зробити хорошого їм. Звідси й та легкість, піднесеність і натхнення, з котрими промайнули години наукових студій. За всім дійством проглядалася рука досвідчених координаторів і «диригентів» дійства – Сергія Страшнюка та завідувача кафедри нової і новітньої історії харківського вишу професора Михайла Станчева.

Після читань уже в неформальній атмосфері вільного спілкування було констатовано велику користь створення мережевої комунікації славістів України і зарубіжжя, осердям котрої є Дриновський центр. Серед найближчих завдань – проведення восени Дриновських читань і підготовка чергових випусків Дриновського збірника – авторитетного у середовищі славістів періодичного видання.

Висловлюючи вдячність організаторам XVIII Кирило-Мефодіївських читань, окремим добрим словом варто відзначити колегу Наталію Аксьонову, котра наступного після наукових виступів і дискусій дня провела незабутню екскурсію Харковом, почавши від майдану Свободи і завершивши майданом Конституції. Розповідь про столицю Слобожанщини, її минуле, таємниці її вулиць, будівель, пам’ятників, храмів, життєписи мешканців дали змогу подихати, образно кажучи, «пилом епох», оживили минувшину її персонажами, хай уже й історичними.

Співпраця з харківськими славістами, котра так добре стартувала, безсумнівно, триватиме й далі.

За інформацією ст. викладача кафедри нової і новітньої історії
та історіографії УжНУ Сергія Гануса

Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.