Медіацентру Ужгородського університету – 10 років
Це був крутий університетський стартап, коли викладачі і студенти працювали як один живий організм у форматі ньюзруму практично нон-стоп... За цей час багато складів редакції виросли і пішли своїми життєвими стежинами. Ми всі виросли. Багато чого змінилося. Але є щось одне, що нас усіх об’єднує. Це наш університет. А Медіацентр став його унікальною невід’ємною частинкою...
Знову й знову переконуюся в правильності й важливості того кроку, що був офіційно стверджений 10 років тому. Бо Медіацентр став доброю практичною школою для юного покоління журналістів (і не тільки журналістів, а й майбутніх працівників рекламної та піар-сфери). Це говорите ви, наші молоді, але потужні колеги – в Медіацентрі й поза ним. І я не чую лукавства у ваших словах...
Для мене Медіацентр – це другий дім. З Медіацентром я виріс, досяг, вважаю, великих результатів, успіхів у професійному житті. І це завдяки людям, з якими 10 років тому ми почали цей проєкт. А в десяту річницю МЦ мені хочеться бути егоїстом... І побажати, щоб цей «дім» жив ще як мінімум стільки, скільки житиму я. З Днем народження, Медіацентре!
Бачимо, що це було правильне, у свій час необхідне рішення, яке дало позиціонування щодо обличчя університету серед вузів України, серед вузів Карпатського регіону... Це осередок не лише істеблішменту, а і власне інформаційної еліти... З першим маленьким ювілеєм!
Це була дуже класна школа підготовки. Медіацентр навчив мене працювати з відео й аудіо, зокрема з програмами монтажу. Під час роботи в МЦ я познайомився з безліччю цікавих людей нашого університету, які потім ставали моїми спікерами на телебаченні, однодумцями. Робота у Медіацентрі – це неоціненний досвід, за який я дуже вдячний...
Найбільше пригадується створення радіовипусків, які я завжди робила з великим натхненням і задоволенням і які дали мені чудові навички у дальшій праці. А також репортажі, які я робила з Революції Гідності: вдячна Медіацентру за те, що могла реалізувати це так, як хотілося...
Медіацентр... Це був безмежно важливий момент у моєму творчому зростанні не тільки як журналістки, а й особистості. Мені подобалося розкривати людей із десь, на перший погляд, незвичайного боку, працювати з текстом і тим, що невдовзі стане новим інформаційним приводом...
Кількість матеріалів, створених за цей час, складно порахувати. Тематично – все те, що стосується освіти, культури, історії університету і не тільки, адже Медіацентр – це той простір, де немає обмежень щодо тем. Я фахово зростала тут і завжди цінуватиму те, що здобула в Медіацентрі!..
Для мене Медіацентр – це про дисципліну, це про вимогливість, це про своєчасність... Це про правило: один день – один матеріал. А відтак це означає, що кожен твій день повинен бути результативним, максимально наповненим. Взагалі, Медіацентр зробив моє життя більш цікавим, там я мала змогу спробувати свої сили в океані журналістики. Вважаю, Медіацентр – це інформаційне серце УжНУ.
Медіацентр для мене – це безцінний досвід у сфері журналістики. Саме тут я вдосконалив свої навички у фото- і відеозйомці, розкрив творчий потенціал... Одним із найцінніших аспектів моєї роботи в Медіацентрі я вважаю можливість бути свідком і фіксувати найважливіші події нашого університету. Медіацентр – це і класна команда, яка завжди підтримує, допомагає. Згадую цей період свого життя з великою приємністю і вдячністю.
Що найбільше згадується з часів роботи в Медіацентрі, то це люди: відкриті, щирі, завжди готові допомогти і поділитися своїм досвідом. І він дуже часто ставав мені у пригоді, коли працювала в міжгірській районці. Тоді згадувалися поради, уроки наших наставників у Медіацентрі – Василя Івановича, Галини Василівни, Віталія Івановича. Я дуже вдячна Медіацентру за орієнтир, завдяки якому зрозуміла, куди хочу рухатися.
Запам’яталися планірки, справжня редакційна атмосфера з вимогливістю, школою відповідальності до слова, фактів. Але разом з тим і домашня атмосфера згуртованості, яку створили Галина Василівна і Василь Іванович. Пригадуються зустрічі з журналістами, редакторами, письменниками, що їх організовували в МЦ. Тоді приходили Ярослав Галас, Віктор Дрогальчук, Петро Часто, Олександр Гаврош…
Досвід співпраці з колективом Медіацентру для мене не тільки цікавий, а й корисний. Завжди уважно переглядаю опубліковані тексти, верстка яких довершена. Переглядаю не тільки щоб отримати естетичне задоволення від оформлення, а й щоб подивитися, які корективи зроблено в моїх текстах… Бо Медіацентр УжНУ – це знак якості...
Це були одні з найкращих моїх років. Було важко і дуже емоційно класно водночас, адже ми працювали разом з викладачами. Саме в Медіацентрі я проявила себе як журналіст. З того часу люблю писати на суспільно-політичні теми, брати інтерв’ю, комфортно почуваюся перед камерою. Вважаю, цього на парах точно не навчать. Знання, здобуті в Медіацентрі, зокрема щодо роботи з відео і фотографією, мені надзвичайно стали у пригоді на теперішній роботі.
Для мене Медіацентр – це про свободу творчості. Фраза Василя Івановича «Пишіть – як пишеться» дуже важлива, коли ти ще нічого не вмієш, не маєш навичок, на які можеш спертися. Але тобі не ставлять жорстких рамок, а дають свободу робити так, як ти можеш у цей момент. Також будь-яка творча ініціатива знаходить підтримку у редакції. Це надзвичайно цінно. Взагалі дуже важливо мати місце, де ти в комфортному середовищі професійно зростатимеш. Медіацентр – саме такий.
Для мене Медіацентр – це про практичний досвід. Для новачків – це ідеальна можливість набити собі руку, створити портфоліо, з яким можна йти далі, показувати, що вмієш. На мою думку, це перший крок до журналістської кар’єри. Мені Медіацентр приніс безмежну кількість знайомств, чим дуже тішуся, бо у в Ужгороді багато всього крутиться навколо університету. А ще редакція МЦ – це чудова команда, з якою приємно працювати.
Усі мої студентські роки минули в Медіацентрі УжНУ. Я дуже вдячна за цей досвід, бо мала змогу зрозуміти, що́ мені подобається, що таки люблю працювати з текстом, що багато ідей можна втілити, якщо поряд вмотивовані і класні люди. Це те, що залишиться зі мною завжди...
Медіацентр навчив мене спілкуватися з різними людьми, працювати в команді, приймати свої помилки. Всі ці речі стали частиною мого дорослішання, прийняття себе. За цей досвід я дуже вдячна, бо ті вміння допомагають мені й нині ...
Я із задоволенням прийняв пропозицію спробувати свої сили в команді Медіацентру десь на початку ІІ курсу. Займався в основному написанням матеріалів на спортивну тематику... Із Медіацентром пов’язані найтепліші спогади. Переступаючи поріг редакції, я ставав відкритішим, вільнішим у своїх висловлюваннях. Здобутий там досвід комунікації з різними людьми стає мені в пригоді і нині, хоч не працюю за спеціальністю.
З Медіацентром у мене довга історія: розпочалася вона ще на першому курсі й тримала нас тісно разом до закінчення бакалаврату, частково й у магістратурі... Спочатку було складно: на першому курсі відповідати журналістським стандартам непросто. Але я завжди аналізувала, якими ставали мої матеріали після редагування, і враховувала свої помилки, надалі намагалася працювати набагато крутіше☺... Найбільше запам’яталася робота в команді, зокрема тому, що нас не було багато, але всі – дуже круті люди...
Медіацентр – це неоціненний досвід, бо, хоч ми були студентами в редакції, все було дуже серйозно, по-дорослому. Ми відчули тоді відповідальність нашої роботи, побачили весь процес роботи справжньої журналістської редакції. Це була крута практика, під час якої нас навчили писати, знімати, створювати класний інформаційний продукт.
Перша моя асоціація з Медіацентром – це свіжість. У всіх розуміннях цього слова. І навіть у кольоровому відтворенні лого... Свіже та нестандартне мислення – це характеристика Медіацентру. І це мені дуже відгукується...
Моя співпраця з Медіацентром розпочалася, здається, на ІІІ курсі: я почала дописувати на сайт. Медіацентр був для мене хорошим стартом, де я здобула навички роботи з текстом, які ставали мені в пригоді в дальшій діяльності. Тож я вдячна за знання і за те, що була частинкою цієї прекрасної редакції.
Моїм ближчим знайомством з Медіацентром стали університетські «Телепідсумки»... Впродовж тижня ходили на різні події, писали тексти, начитували, монтували – і складали це все в єдиний випуск... Усю фінальну роботу виконували в Медіацентрі. Чудовий проєкт, про який досі згадую зі щемом... Він навчив мене не зважати ні на що, а робити свою роботу. І цей досвід не раз ставав мені корисним надалі...
Редакція Медіацентру – моє перше місце роботи як журналістки. Саме тут я отримала свій перший гонорар за матеріал. Тішуся, що мала можливість попрактикуватися в Медіацентрі, бо здобуті навички стали мені в пригоді у дальшій роботі вже в іншому виданні.
У Медіацентрі я, здається, спробувала всі види журналістики. 😊 Навчилася писати, знімати, фотографувати, власне, створювати мультимедійний продукт. Також Медіацентр навчив мене критично сприймати інформацію, і це дуже важливо, особливо нині. Ця навичка неодноразово мені ставала у пригоді.
На мою думку, найбільша цінність Медіацентру в тому, що ти без досвіду, «зелений» можеш спробувати свої сили у безпечному просторі, зрозуміти, як працюють тексти, новини. Всі найважливіші знання і досвід набуваються тільки під час роботи. І Медіацентр УжНУ є прекрасним майданчиком для цього.
Робота у Медіацентрі – це був мій перший досвід роботи в інформаційному жанрі і в швидкому режимі. Саме в цій редакції я навчилася робити фото у русі, щоб вийшов гарний кадр. Вважаю Медіацентр прекрасним майданчиком для тих, хто хоче спробувати свої сили в інформаційному жанрі.
Я була надзвичайно щаслива від пропозиції попрацювати в Медіацентрі! Адже це моя перша журналістська робота. Спочатку було страшнувато, але з часом я зрозуміла, що і як треба робити. Вчуся досі. Іноді щось не виходить, але я дуже вдячна, що мені завжди допоможуть, підкажуть і не насварять. 😊 А ще дякую Медіацентру за можливість проявити себе й розкрити ті свої сторони, про які я й не здогадувалася.