Володимир Рубець: «Мусимо битися, щоб не жити в постійному страхові і не тікати з власних домівок»
Історія миролюбного випускника географічного факультету, для котрого обов'язок перед державою став вищим за особисті безпеку і щастя
Самоповага неможлива без гідної поваги до голосу предків. Коли предки залишаються забутими, коли їхній попіл не стукає в серця нащадків, нащадки залишаються тінями.