Кафедра історії України провела щорічний науковий форум
Такі «мозкові штурми» є корисними для викладачів у відточенні наукового інструментарію та ораторських навичок у професійному середовищі, додають творчих стимулів і спонукають до нових досягнень
Наукове зібрання розпочалося доповіддю завідувача кафедри професора Романа Офіцинського на тему «Організаційно-наукові аспекти підготовки навчальної літератури з історичного екскурсознавства». Йшлося про стійкий суспільний інтерес до прикладної історії, що спонукало до появи навчального посібника «Екскурсії Ужгородом» і підготовку наступного – «Екскурсії Закарпаттям». Видання, що побачило світ, викликало позитивні відгуки не тільки вченої громади, а й пересічних громадян. Вихід «Екскурсій Закарпаття» очікується найближчим часом в одному зі столичних видавництв.
Під час конференції провідні вчені кафедри презентували свої доробки з найрізноманітніших тем у царині україністики, американістики, славістики, гунгаристики, етнології, археології, релігієзнавства, джерелознавства, методології історії. Так, професор Неля Жулканич простежила особливості аграрних реформ на Закарпатті протягом двох століть (середина ХVІІІ – середина ХХ), а професор Лариса Капітан зосередила увагу на теоретичних і джерелознавчих основах «історії повсякденності». Доцент Василь Коцан повідомив про поетапну підготовку до друку цінних народознавчих рукописів Михайла Парлага, нині покійного вчителя з Мукачівщини, що зберігаються у фондах Закарпатського музею народної архітектури і побуту.
Доцент Володимир Мойжес підсумував археологічні дослідження середньовічних церков Закарпаття протягом 2017 року. Докторант Оксана Ферков зацікавилася гендерною історією ранньомодерної доби, взявши за джерельну основу династичну лінію трансільванських князів Ракоці ХVІ – ХVІІ ст.
Докторант Юрій Данилець прозвітував про результати опрацювання документів Архіву нових актів у польській столиці – Варшаві. Доцент Віктор Кічера висвітлив соціальну взаємодію держави і греко-католицької церкви у міжвоєнній Чехословаччині (1918–1939). Докторант Тетяна Росул деталізувала соціально-економічні здобутки Мукачева того ж періоду. Аспірант Костянтин Куцов ретельно дослідив становлення і діяльність карпатоукраїнських студентсько-учнівських організацій 1929–1939 рр.
Асистент Юрій Славік акцентував на відносинах євреїв і неєвреїв Закарпаття в складі Угорщини (1938–1944). Доцент Василь Міщанин завершив поважне монографічне дослідження, що незабаром побачить світ, де одним із аспектів розгляду стали партійні чистки на Закарпатті 1945–1946 рр.
Доцент Неля Світлик глибоко занурилася в проблему «Германістичні студії в Україні», а доцент Іванна Скиба наголосила на актуальних питаннях сучасних українсько-угорських відносин через призму медіапублікацій Угорщини.
Після виступів відбулися жваві дискусії, обмін думками й судженнями між колегами. Також були взяті до уваги наукові повідомлення професора Сергія Федаки, доцента Наталії Радченко й асистента Павла Худіша, котрі в момент форуму виконували викладацькі обов’язки у студентських аудиторіях й особисто не змогли представити свої дослідження.
Вважаємо, що такі камерні «мозкові штурми» є корисними для відточення наукового інструментарію та ораторських навичок у професійному середовищі, додають творчих стимулів і спонукають до нових досягнень.