Про людей з прикордоння, окраїн та периферій говорили на міжнародній науковій конференції ФІМВ

Конференція тривала 27–28 січня й зібрала близько 60 науковців з наукових та культурно-освітніх закладів України, Білорусії, Польщі, Молдови та Канади. У перший день організатори й інші учасники з Ужгорода зійшлися у приміщенні обласного скансену, де з участю онлайнових доповідачів провели пленарне засідання «Теоретичні аспекти та прикладні результати студій пограниччя», яке модерував доцент Павло Леньо.

Пленарна панель мала міждисциплінарний характер, оскільки серед учасників були історик, два філософи, соціолог та антрополог, які в своїх доповідях обговорювали проблеми історіографічного, теоретичного та прикладного характеру. Зокрема доцент кафедри модерної історії України та зарубіжних часів Володимир Фенич виступив із темою «Від «варварства» до «цивілізації» і назад: клопоти з історією землі і народів підкарпатського пограниччя в національних історіографіях». У ній науковець дав характеристику різним дослідницьким підходам щодо історії й території Закарпаття від середини ХІХ ст. до сучасності. А ось прикладний характер дослідження Ігнація Юзвяка (Варшавський університет) «The bridge over troubled water: Cross-border relations in the Ukrainian-Romanian borderland» продемонстрував перспективи й переваги антропологічного підходу для вивчення населення краю. Учений із Польщі застосував метод залученого спостереження для дослідження повсякденного життя населення прикордонного Солотвина, про що і йшлося у його презентації.

У другій половині дня влаштували круглий стіл на тему «Вплив прикордоння на розвиток українсько-російського конфлікту», який модерував завідувач кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій ФІМВ Віталій Андрейко. Під час роботи панелі дослідники, зокрема доктори наук Ігор Тодоров з тієї ж кафедри та Віталій Масненко (Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького), розмірковували про гібридну (прикордонну) ідентичність населення Криму й т. зв. ДНР напередодні воєнного конфлікту та в період окупації.

Завершальною стала доповідь модератора, у якій він рефлектував воєнний конфлікт на сході України поглядом пересічних жителів Чехії та Словаччини. Загалом впродовж першого дня форуму працювало й спілкувалося майже 50 осіб, які активно полемізували з приводу дискусійних моментів із виступів доповідачів обох панелей.

Наступного дня тривала онлайнова робота семи секцій, участь у яких завдяки платформі ґуґл-міт міг узяти всяк охочий. Тематика доповідей вирізнялася хронологічною й територіальною різноманітністю. За задумом організаторів, кількість промовців на цих панелях мало бути 6–7, та виявилося, що навіть півгодини на виступ було замало, оскільки вони провокували тривалі дискусії колег. Загалом робота секцій засвідчила невимушену товариську атмосферу, а учасники відповідально поставилися до змістовності й конструктивності дискусій. Як наслідок, були виголошені фактично всі доповіді, заявлені в програмі. Особливо тішить, що тематика виступів цікавила не тільки безпосередніх учасників усіх панелей, а й інших науковців, котрі активно долучалися до обміну думками.

Наприкінці дня відбулося завершальне засідання, де підбили підсумки конференції й окреслили дослідницькі перспективи у сфері «border studies». За результатами дводенної роботи конференції планується видати збірник статей.