Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Про людей з прикордоння, окраїн та периферій говорили на міжнародній науковій конференції ФІМВ

За результатами дводенної роботи форуму планується видати збірник статей

0 181
Пленарне засідання
Пленарне засідання
Наприкінці січня в Ужгороді відбулася непересічна подія – наукова конференція «Ідентичності в умовах пограниччя», яку організувала кафедра археології, етнології та культурології (далі АЕК) факультету історії та міжнародних відносин УжНУ. Вибір головної теми цього заходу виглядав логічним, адже в контексті студій пограниччя Закарпаття становить цікавий приклад нашарувань різних пам’яттєвих дискурсів та багатьох реальних і уявних кордонів: політичних, релігійних, етнографічних, економічних тощо.

Конференція тривала 27–28 січня й зібрала близько 60 науковців з наукових та культурно-освітніх закладів України, Білорусії, Польщі, Молдови та Канади. У перший день організатори й інші учасники з Ужгорода зійшлися у приміщенні обласного скансену, де з участю онлайнових доповідачів провели пленарне засідання «Теоретичні аспекти та прикладні результати студій пограниччя», яке модерував доцент Павло Леньо.

Пленарне засідання в скансені
Пленарне засідання в скансені
 Павло Леньо
Павло Леньо

Пленарна панель мала міждисциплінарний характер, оскільки серед учасників були історик, два філософи, соціолог та антрополог, які в своїх доповідях обговорювали проблеми історіографічного, теоретичного та прикладного характеру. Зокрема доцент кафедри модерної історії України та зарубіжних часів Володимир Фенич виступив із темою «Від «варварства» до «цивілізації» і назад: клопоти з історією землі і народів підкарпатського пограниччя в національних історіографіях». У ній науковець дав характеристику різним дослідницьким підходам щодо історії й території Закарпаття від середини ХІХ ст. до сучасності. А ось прикладний характер дослідження Ігнація Юзвяка (Варшавський університет) «The bridge over troubled water: Cross-border relations in the Ukrainian-Romanian borderland» продемонстрував перспективи й переваги антропологічного підходу для вивчення населення краю. Учений із Польщі застосував метод залученого спостереження для дослідження повсякденного життя населення прикордонного Солотвина, про що і йшлося у його презентації.

Володимир Гуцул
Володимир Гуцул

У другій половині дня влаштували круглий стіл на тему «Вплив прикордоння на розвиток українсько-російського конфлікту», який модерував завідувач кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій ФІМВ Віталій Андрейко. Під час роботи панелі дослідники, зокрема доктори наук Ігор Тодоров з тієї ж кафедри та Віталій Масненко (Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького), розмірковували про гібридну (прикордонну) ідентичність населення Криму й т. зв. ДНР напередодні воєнного конфлікту та в період окупації.

Завершальною стала доповідь модератора, у якій він рефлектував воєнний конфлікт на сході України поглядом пересічних жителів Чехії та Словаччини. Загалом впродовж першого дня форуму працювало й спілкувалося майже 50 осіб, які активно полемізували з приводу дискусійних моментів із виступів доповідачів обох панелей.

Про людей з прикордоння, окраїн та периферій говорили на міжнародній науковій конференції ФІМВНаступного дня тривала онлайнова робота семи секцій, участь у яких завдяки платформі ґуґл-міт міг узяти всяк охочий. Тематика доповідей вирізнялася хронологічною й територіальною різноманітністю. За задумом організаторів, кількість промовців на цих панелях мало бути 6–7, та виявилося, що навіть півгодини на виступ було замало, оскільки вони провокували тривалі дискусії колег. Загалом робота секцій засвідчила невимушену товариську атмосферу, а учасники відповідально поставилися до змістовності й конструктивності дискусій. Як наслідок, були виголошені фактично всі доповіді, заявлені в програмі. Особливо тішить, що тематика виступів цікавила не тільки безпосередніх учасників усіх панелей, а й інших науковців, котрі активно долучалися до обміну думками.

Наприкінці дня відбулося завершальне засідання, де підбили підсумки конференції й окреслили дослідницькі перспективи у сфері «border studies». За результатами дводенної роботи конференції планується видати збірник статей.

За інформацією доцента кафедри АЕК Павла Леня
Фотографії та скріншоти зроблені працівниками кафедри АЕК УжНУ
Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.