Письменник та гуморист Юрій Шип зустрівся з юними читачами в межах літературної акції
На питання, коли почав писати, пан Юрій жартома відповідає: «У всякому разі після народження». Перші рядки, які він пам’ятає, з’явилися у п’ятирічному віці за цікавих обставин. У повоєнні роки, коли цукор був рідкістю, мати Юрія назбирала трохи солодкого до Великодня й сховала під стелею у кошарі. Одного дня, коли вдома нікого не було, маленький Юрко покликав друзів у гості. Ніяк вони не могли дістати той кошик, тож взяли довгі палиці і скинули його вниз. Наїлися, ще й з собою в кишені набрали. Коли повернулася мати й побачила, що пасок пекти нема з чого, заплакала й узялася за лозину. Після чого пригорнула сина до себе, а він промовив: «Мамко, мамко, чом ви мене били? Бодай би ви дуже довго жили». Так народився перший вірш.
У школі Юрій Шип отримав кличку «Рифмач». Писав п’єси, які ставили на сцені: «Колектив допоміг», «Перший урок», «Тривожна ніч», «Незабудки» та ін. Перша серйозна публікація сталася 1958 року, у восьмому класі. На сторінках районної газети «Перемога» опублікували змістовну зарисовку «Майстер пензля», про улюбленого наставника, заслуженого вчителя України Антона Петера.
У 1962 році, працюючи вчителем у селі Сімерки на Перечинщині, Юрій Шип врятував із пожежі двох сусідських дітей — п’ятирічного хлопчика та трирічну дівчинку. За це нагороджений медаллю «За відвагу на пожежі». Історія потрапила до багатьох газет по всьому Радянському Союзу і письменник почав отримувати численні листи, зокрема від жінок.
Твори Юрія Шипа друкувалися у виданнях «Молодь Закарпаття», «Закарпатська правда», «Літературна Україна», «Перець» та інших. Його вірші, пісенну лірику й прозу перекладено на угорську, чеську, словацьку та англійську мови.
«Для дітей писати найважче. На фальш дитина не піде. В неї Богом закладені доброта, чесність та порядність, тож обдурити не вдасться», — переконаний автор. У його доробку близько 15-ти дитячих книжок: «Веснярики», «Усміхнена педагогіка», «Як Юрасик чесним став», «Співаничок для діточок», «Наша киця — трудівниця», «Каламбури діда Юри». Кілька віршів письменник зачитав під час зустрічі.
Проте найбільше творів в доробку пана Юрія саме на релігійну тематику. З дитинства письменник зростав у віруючій родині. У своєму рідному селі він навіть передав земельну ділянку громаді під будівництво храму. Під час зустрічі він говорив і про книгу «Живи для вічного життя», передмову до якої написав Єпископ Мукачівської Греко-католицької єпархії, владика Теодор Мацапула. Кожен вірш у збірці побудований на Святому Письмі через призму особистого осмислення автора.
Пише автор і на актуальну зараз воєнну тематику. Під час зустрічі він зачитав кілька поезій, написаних останніми днями.
У творчих планах письменника — книга гумору й сатири, для якої вже є задум і перші напрацювання.