Володимир Смоланка і Мирослава Лендьел обговорили зі студентами й викладачами філфаку та ФСН дорожню карту майбутнього об’єднання з Мукачівським держуніверситетом
Ректор УжНУ пояснив необхідність укрупнення європейськими трендами й запевнив, що протягом перехідного періоду обидва виші функціонуватимуть паралельно без скорочень персоналу, а згодом заклад поверне собі й статус національного
Як зазначив ректор, таке рішення є найперше частиною загальнодержавної та європейської тенденції – укрупнення університетів, що дозволяє їм стати конкурентоспроможними на міжнародній арені.
«Ключовим аспектом є те, що об’єднання передбачає правонаступництво. Це означає, що наша історія, дата заснування університету та освітні програми залишаються, а викладачі та студенти викладають і навчаються у своїх авдиторіях. Нічого, крім організаційної структури, не змінюється», – наголосив очільник вишу.
За його словами, цей процес не вплине на поточний навчальний процес чи кадровий склад. Протягом найближчих 1,5 року жодних змін у структурі кафедр чи освітніх програмах не відбудеться – вони функціонуватимуть паралельно в обох кампусах. Згодом плануватиметься, де доцільно, об’єднання кафедр на основі спільних рішень.
Керівник вишу навів приклади вдалих об’єднань українських вишів, зокрема формування Українського державного університету науки і технологій через злиття Дніпровського національного університету залізничного транспорту та Національної металургійної академії України. Після об’єднання цей заклад продемонстрував помітне зростання у рейтингах і поліпшення позицій.
Проректорка з науково-педагогічної роботи Мирослава Лендьел наголосила, що реорганізація університетів в Україні відбувається в контексті ширших інтеграційних процесів.
«У зв’язку з війною ми значно пришвидшили процес європейської інтеграції. Європейські країни дуже цього хочуть, адже розуміють, що захищати Європу нині може лише Україна і ЗСУ. Тому важливо дивитися на процеси реорганізації не лише в українському, а й у загальноєвропейському масштабі. Ми можемо залишитися у Європі провінційним університетом, а можемо внаслідок цього об’єднання стати сильнішими. І дай Бог, щоб потім ми об’єднувалися і з європейськими університетами», – зазначила проректорка.
Важливим є питання найменування закладу після реорганізації. За словами ректора, оскільки створюється нова структура, статус «національний» доведеться поновлювати згідно з чинним законодавством. Водночас університет має всі підстави швидко його повернути завдяки теперішнім науковим і освітнім показникам. Серед можливих назв майбутнього закладу – Ужгородський університет або Ужгородський державний університет.
Підсумовуючи зустріч, Володимир Смоланка запевнив колектив, що об’єднання не вплине на роботу викладачів і студентів: «Це світова тенденція, і тому ми маємо бути в тренді. Я розумію, що кожен із вас хвилюється за себе, свою кафедру, факультет. Тому хочу запевнити, що структура підрозділів і робота кожного викладача залишиться в тому ж форматі, що й було».
Процес реорганізації УжНУ та Мукачівського державного університету має тривати поступово – з акцентом на збереженні академічних традицій, розширенні можливостей і зміцненні міжнародної позиції закладу вищої освіти.