Письменник за прилавком Мирослав Дочинець: «Віднині «Вічників» є два – книга і фільм»

Пан Мирослав поділився, що завжди радий наживо поспілкуватися зі своїми читачами, обмінятися думками, тож вдячний організаторам акції за цю можливість. Також розповів, як поціновувачі його творчості з інших куточків України з жалем пишуть, що в них подібних ініціатив нема, а от потреба є.

За прилавком «Кобзаря» автор 36 книг презентував значну частину свого творчого доробку, серед якого і три дитячі книги: «Івашко-незнашко і Ум-гора», «Пастух цвіркунів» та новинку 2025 року «Запашні історії», яка побачила світ у «Видавництві Старого Лева».

«Я примірявся довгий час, щоб написати щось для дітей. У мене п’ятеро внуків, тож, спілкуючись з ними, намагаюся осмислити, чим їх, цих дітей з космосу, можна зацікавити, як привернути їхню увагу словом, а не картинкою, що мигає. Це важко, ще й тому, що діти – дуже тонка структура, яка тонко відчуває фальш у всіх сенсах. Тому треба знаходити речі майже магічні, які б отямлювали малечу від того синтетичного світу, у якому вони нині зростають», – ділиться Мирослав Дочинець. І зауважує: насправді його дитячі книги будуть цікаві всім, бо вони «для майбутніх дорослих і колишніх дітей» :).

Нова книга «Запашні історії», у якій вночі на кухні спеції та приправи розповідають про себе, сперечаються, дискутують, з’явилася завдяки внучці письменника: дівчинка попросила дідуся написати про те, що ніхто не писав і так, як ніхто не писав. Автор каже, дітям книга припала до душі, про що свідчить великий тираж, половина якого вже розкуплена.

Книги Мирослава Дочинця перекладені на 14 мов, незабаром до них додасться японська та грузинська. Автор каже, закордонні читачі дуже добре приймають його твори, розуміють. Розповідає, що великий запит на українську книгу мають наші співвітчизники, які через війну виїхали. «Мені часто пишуть з різних куточків світу, що дуже тяжко далеко від дому і лише рідна книга рятує, допомагає триматися.  Дякують за написане. Тому тепер дуже багато моїх книг відправляємо читачам закордон, даруємо тамтешнім українським школам».

Поговорили під час зустрічі і про фільм «Вічник», який зняли за мотивами однойменної книги пана Дочинця. Підготовка до зйомок тривала 10 років, знімали – 3. Над проєктом спільно працювали Фінляндія, Польща, Канада та Україна.  Автор книги участі у створенні проєкту не брав. Це була його принципова позиція ще на стадії укладання контракту, бо «кожен повинен відповідати за своє». Фільм нині у прокаті в Україні, глядачі активно діляться враженнями у соцмережах. Мирослав Дочинець жартує, що боявся йти у кіно на стрічку. Від оцінок утримується. Каже, його враження різні, але у будь-якому разі цей проєкт – серйозна робота. І наголошує: напевно, не варто порівнювати, бо «Вічників» відтепер є два – книга і фільм. Цікаво, що 30 січня стрічку показували всім іноземним послам і консулам в Україні.

До речі, як розповів письменник, наразі поляки хочуть екранізувати його «Світована».

Щодо творчих планів, то ними ділитися не любить. Проте каже: «Мені хочеться написати про дитину, яка мені найбільш знайома – про себе. Це буде повість про мій дитячий світ, де і радість, і сміх, і тривоги, чарівні речі, які відбувалися, трохи фантазії. Маю бажання розповісти про наші 60-ті роки – період, цікавий для мого покоління і молодшого, думаю, теж».

На зустріч з Мирославом Дочинцем прийшли школярі та дорослі читачі. Кожен мав можливість особисто поспілкуватися з автором, а відтак придбати книгу з автографом на пам’ять.