ШІ, плагіат, переклади з іншомовних джерел без цитування: в УжНУ провели круглий стіл з питань академічної доброчесності
Організували захід Рада молодих вчених УжНУ й Центр сталого розвитку Ужгородського університету за підтримки ВГО «Інноваційний університет» і Українського офісу дослідницької доброчесності (UkrRIO) «RESEARCH INTEGRITY». До заходу долучилися науковці УжНУ, Буковинського державного медичного університету, робочої групи НАЗК «Доброчесність та антикорупція для педагогічних працівників», а також Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
«Програму круглого столу з питань дослідницької доброчесності формували на основі актуальних тем і проблем, які стосуються наукової діяльності, етики, академічної доброчесності й сучасних викликів у науковому середовищі, – пояснює модераторка заходу, керівниця Центру сталого розвитку УжНУ Ганна Мелеганич. – Спікерів і спікерок запрошували з огляду на їхній професійний досвід, експертизу, а також здатність якісно висвітлити сучасні виклики. Таким чином вдалося комплексно охопити тему: від теоретичних і нормативно-правових основ до практичних викликів, включно зі впливом штучного інтелекту та академічних цінностей у воєнний час. Ми думали, що захід буде лише для ужнівців, але швидко знайшли колег із інших регіонів, зокрема через ГО «Інноваційний університет». Наш круглий стіл став загальноукраїнським і дуже змістовним, онлайн також долучилися слухачі з-за кордону».
Ключова думка, яка лунала від учасників круглого столу, – всі відкриття та винаходи, які зробило людство, сталися винятково завдяки власним дослідженням й аналізу попередніх праць науковців.
У час гонитви за балами, рейтингами, згадками у наукових статтях, наукова цінність праць нівелюється, а мотивація втрачається. Головне зробити «щось», щоб мати винагороду у вигляді вже згаданих рейтингів. Тут постає низка проблем, частина з яких існувала раніше, а деякі додалися із розвитком технологій. Мова про вказування наукових керівників як співавторів робіт магістрантів чи аспірантів, плагіат, переклади вже наявних праць із російської чи інших мов, адже «цього немає в інтернеті», бездумне використання штучного інтелекту для написання цілих робіт.
Зокрема, щодо використання ШІ в написанні наукових робіт учасники заходу наголошували: так, безперечно, це допомагає економити час, знаходити інформацію, структурувати й аналізувати великі об’єми даних. Але водночас – це часто видавання чужих думок за власні, посилання на неіснуючі джерела чи дослідження тощо. Такі наукові роботи не несуть жодної цінності (і, можливо, колись стануть окремим предметом дослідження. – Авт.).
Модераторка заходу, голова Ради молодих вчених УжНУ Тетяна Гарапко зауважує: «Одним з підтверджень актуальності заходу є кількість учасників. Саме молоде наукове середовище є активним рушієм формування культури доброчесності, відкритості й відповідальності в наукових дослідженнях. Молоді науковці виявляють підвищений інтерес до питань академічної етики, авторства, коректного використання джерел, запобігання плагіату й дотримання принципів наукової чесності, що зумовлено їхньою інтеграцією в міжнародний науковий простір і участю в грантових та міжуніверситетських проєктах. Активна участь молодих дослідників у наукових заходах, тренінгах, семінарах й ініціативах, присвячених дослідницькій доброчесності, сприяє не лише підвищенню якості наукових результатів, а й формуванню сталих академічних цінностей усього університетського середовища».
Особливо примітний факт: чимало учасників круглого столу – медики. Псевдонаука у сфері медицини не просто шкідлива, а реально небезпечна для життів. Доцент кафедри хірургічних хвороб УжНУ Олександр Дутко долучився до участі в круглому столі. Вважає:
«Доброчесність у науці – одна з її фундаментальних властивостей, тому і завжди буде актуальною її дотримання, вивчення та популяризація. Не всі на сьогодні розуміють ці поняття, і ще більше – не дотримуються. Наукова спільнота нині має в суперниках одного дуже вагомого гравця – штучний інтелект, який розвивається експоненційно, і це може бути як великим плюсом для дослідників, так і дуже небезпечним мінусом для науки в цілому, залежно від того, в чиїх руках і як використовується. Потенційно – це швидкий аналіз і структурування даних, економія часу, великі можливості для раціоналізації ресурсів. А з іншого боку – більше та більше «фантомних» і хибних досліджень, неіснуючих експериментів та висновків, які ведуть у глухий кут, коли престижні наукові журнали відхиляють наукові роботи. У науці ШІ, як і у будь-якій галузі, це тільки інструмент, яким потрібно вміти користуватися. Кожен може взяти в руку скальпель, але не кожен є хірургом. Так само з ШІ. Головне – не надто на нього покладатися та не замінювати ним власне критичне мислення».
Перевірки наукових текстів на доброчесність, зокрема з допомогою штучного інтелекту, – це гра в одні ворота. Бо поки науковці не матимуть усвідомлення цінності справжніх досліджень і мотивації творити науку, знаходитимуть нові й нові шляхи обходу системи.