Студенти біологічного факультету опановують мову новітньої медицини й аналіз великих даних разом із колегами з Польщі та США
Відомий науковець Тарас Олексик у межах унікального курсу навчає молодь інтерпретувати геноми й використовувати потужності університетського біобанку ДНК для майбутньої роботи в галузі персоналізованої медицини й біоінформатики
І саме тоді, коли ці навички потрібні Україні найбільше, університети й лабораторії часто змушені працювати в умовах обмежених ресурсів та нестабільної інфраструктури. Але дивитися вперед сьогодні, це не розкіш, а стратегія. Коли охорона здоров’я швидко рухається в бік персоналізованої медицини, а дослідження від популяційної геноміки до генетики хвороб, продукують дедалі більше даних, які вже неможливо аналізувати без потужних комп’ютерів, країні потрібне нове покоління фахівців, які вміють інтерпретувати геноми, працювати з великими масивами даних і перетворювати наукові результати на практичні рішення.
Ужгородський національний університет відповідає на цей запит, інвестуючи одночасно в освіту та інфраструктуру. На біологічному факультеті УжНУ нещодавно відкрито нову освітню траєкторію, орієнтовану на геноміку, і вона дуже швидко стала одним із найпопулярніших напрямів серед студентів. Зацікавлення зростає не лише в Україні: до навчання тягнуться й слухачі з-за кордону, які шукають сучасну підготовку, тісно пов’язану з реальною науковою роботою. І цей зв’язок – не метафора. В УжНУ формується важлива національна біомедична база: біобанк ДНК та дослідницькі ініціативи, пов’язані з вивченням генетичних чинників цукрового діабету 1 типу (T1D), що має пряме значення для українських пацієнтів, сімей і системи охорони здоров’я.
Важливим кроком у цій освітньої трансформації на біологічному факультеті став цикл лекцій «Population & Evolutionary Genomics» (PEG) в межах курсу «Вступ до геномної біології», поглиблений, дослідницько-орієнтований, який читає Тарас К. Олексик, випускник УжНУ, Fulbright Scholar, керівник і засновник ініціатив Genome Diversity in Ukraine та T1D exomes in Ukraine, а також один із провідних організаторів міжнародних воркшопів ConGen Global з геноміки і охорони природи. PEG поєднує класичну популяційну генетику з питаннями епохи нового покоління в секвенуванні.
Згаданий лекційний цикл читався одночасно в Україні та Польщі, поєднував навчання з розвитком геномної інфраструктури і перетворював виклики сьогодення на компетенції завтрашнього дня.
Важливо й те, що курс має міжнародний формат. PEG викладається у співпраці із Сілезьким політехнічним університетом (Глівіце, Сілезія), одним із провідних університетів Польщі, а щотижневі лекції відвідують студенти з України, Польщі та США. Курс розпочався у жовтні 2025 і триватиме протягом січня 2026 року, а всі записи залишаться доступними для студентів УжНУ, як ресурс для повторення, самостійного навчання та накопичення компетенцій у зручному темпі.
Акцент PEG – концептуальний і прикладний. У першій частині студенти формують розуміння основних еволюційних чинників (сил), що визначають частоти алелів у популяціях, зокрема мутацій, природного добору, генетичного дрейфу, міграції (потоку генів), рекомбінації та невипадкового схрещування. У другій частині – вивчають, як ті самі процеси формують геномне різноманіття популяцій на основі геномних даних. Особливу увагу приділено інтерпретації «генетичної різноманітності» як кількісно вимірюваного набору закономірностей, що виникає внаслідок еволюційної історії та демографічних процесів у популяціях.
Особливою перевагою PEG є його розвиток у тісному зв’язку з формуванням сучасної геномної інфраструктури в Україні. На біологічному факультеті УжНУ функціонує біобанк ДНК та працює лабораторія довгочитного секвенування Oxford Nanopore Technologies (ONT), діяльність якої привернула міжнародну увагу; зокрема, про ці ініціативи писали провідні світові наукові видання. Водночас геномна інфраструктура – це не лише обладнання. В УжНУ формується нове навчальне середовище, у межах якого студенти опановують культуру сучасної науки: коректне формулювання дослідницьких запитань, планування дизайну досліджень, відповідальне управління даними та інтерпретацію варіантів ДНК у біомедичному контексті.
Для студентів поєднання міцної теоретичної бази, сучасної геномної інфраструктури та міжнародної аудиторії забезпечує відчутний практичний результат після випуску. Вони стають більш підготовленими до магістерських і PhD-програм, роботи в біоінформатиці та біотехнологіях, у молекулярних і геномних лабораторіях, а також до кар’єри в галузях громадського здоров’я, консерваційної генетики та персоналізованої медицини. Не менш важливо, що вони здобувають професійний «набір мислення»: уміння критично оцінювати геномні докази, переводити статистичні результати у біологічний сенс і ефективно працювати на перетині дисциплін та країн. Саме ці навички визначатимуть розвиток біології у наступне десятиліття.