«BRIDGE-Ukraine» у Норвегії: викладачі кафедри журналістики взяли участь у стартовій зустрічі нового міжнародного проєкту
«BRIDGE-Ukraine» офіційно стартував у липні й триватиме до 2029 року. Загальний обсяг фінансування сягає 5 мільйонів норвезьких крон. Проєкт став одним із 16, які отримують підтримку від Міністерства освіти в Норвегії в межах програми «Nansen EDU – Norwegian–Ukrainian Cooperation in Higher Education». Діяльність спрямована на зміцнення стійкості України до російської агресії, а також на підтримку довгострокової відбудови.
Над утіленням проєкту працюють представники 5 провідних українських вишів: Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Інститут журналістики), Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Сумського державного університету, Маріупольського державного університету та Ужгородського національного університету. Міжнародним партнером і керівником одного з робочих пакетів є шведський медіаінститут «Fojo» (Університет Ліннея). Проєкт також підтримують Європейська асоціація журналістської підготовки (EJTA), Комісія з журналістської етики (КЖЕ) та Національна спілка журналістів України (НСЖУ).
NLA University College: цінності вищої освіти й місія для підтримки України
Стартова зустріч учасників відбулася на базі вишу-керівника проєкту — NLA University College. Це національно акредитований християнський університетський коледж з навчанням у 5 містах – Осло, Бергені, Крістіансанні, Тронгеймі та Ставангере. За словами ректора Сігбйорна Сьодала, освітній заклад є особливим осередком гуманітарних наук у різних куточках південної Норвегії:
– Наша головна відмінність полягає в системі цінностей, що ґрунтується на християнському фундаменті. Ми підтримуємо високі стандарти як у наукових дослідженнях, так і в освіті. І саме ці глибокі ціннісні орієнтири допомагають нам досягати успіху в реалізації важливих ініціатив. Ми надзвичайно пишаємося тим, що стали частиною цього проєкту, і щиро віримо, що наша співпраця принесе обопільну користь.
Університет має понад 25 років досвіду в розбудові довгострокових міжнародних академічних партнерств. За підтримки британських партнерів та уряду Норвегії заклад брав активну участь у розвитку журналістської освіти. Серед найуспішніших ініціатив – дослідження медіа в післявоєнному суспільстві та заснування магістерської програми в Косові, створення магістерських і докторських програм в Ефіопії та Уганді, а також запуск магістерської програми з медіа та комунікацій в Університеті Руанди.
Керівником проєкту «BRIDGE-Ukraine» від NLA University College є доцент кафедри журналістики, медіа та комунікацій NLA Франц Крюгер. До команди від норвезького вишу також увійшли доцент Мікаель Снапруд, лекторка Гільде Крістін Дальстрем, завідувачка медійного підрозділу Бйорг М. Нюйордет.
Журналістика в норвезькому виші має глибокі традиції: профільна освіта тут викладається з 1981 року. Сьогодні на кафедрі працює 11 фахівців. Навчальний заклад пропонує трирічну бакалаврську програму для норвезьких студентів (наразі там навчається 50 осіб), а також англомовну магістратуру за спеціальністю «Глобальна журналістика». Ця магістерська програма діє вже 10 років поспіль і орієнтована переважно на іноземних студентів, об’єднуючи майбутніх медіафахівців з різних країн.
Завідувачка медійного підрозділу Бйорг М. Нюйордет зазначила, що зусилля українських колег та їхня відданість журналістиці глибоко надихають норвежців.
– Проєкт з Україною для нас є новим, але протягом останніх 25 років ми брали участь у різних ініціативах. Всі вони дали нам цінний фаховий досвід, а також принесли велику радість від знайомства з новими людьми. Головна мета таких партнерств – вчитися одне в одного. Ми абсолютно впевнені, що співпраця з українськими колегами буде саме такою – надихаючою та взаємокорисною.
У перший день робочого тижня учасників також вітала директорка Європейської асоціації журналістської освіти (EJTA) Надя Віссерс. Зазначила, що назва проєкту «BRIDGE-Ukraine» є дуже вдалою, адже між двома країнами справді налагоджується міцна співпраця. На думку медійниці, край важливим є підвищення якості журналістики, професійності викладачів. Тому EJTA радо підтримує проєкт, що триватиме в наступні три роки.
Від психологічного супроводу – до використання ШІ в журналістиці
Під час стартової зустрічі в Норвегії учасники узгодили загальну концепцію та план дій, визначали адміністративні й комунікаційні процеси між партнерами. У межах проєкту розроблено 6 робочих пакетів. Вони зосереджені довкола створення і викладання нових курсів з відповідального використання штучного інтелекту в журналістиці (УжНУ і Fojo) та курсу з підприємництва для майбутніх медійників (СумДУ), навчання викладачів журналістики новітніх цифрових педагогічних інструментів (Маріупольський державний університет), надання психосоціальної підтримки співробітникам та студентам (КНУ імені Тараса Шевченка), а також проведення досліджень із питань журналістської освіти в Україні (Київський столичний університет імені Бориса Грінченка).
У перший робочий день представники українських вишів розповідали про роботу під час війни, презентували свої напрями в проєкті та найближчі плани. Протягом тижня у Норвегії розробили докладні плани реалізації за ключовими напрямами.
Ужнівці в рамках «BRIDGE-UKRAINE» розробляють навчальний курс із використання штучного інтелекту для студентів-журналістів спільно зі шведським Fojo Media Institute. До створення та вдосконалення програми також залучаються шведські журналісти-практики та представники української професійної медіаспільноти.
Напередодні візиту до Норвегії викладачі кафедри журналістики провели опитування про використання ШІ серед студентів-медійників, викладачів і журналістів-практиків. Його результати врахував доцент кафедри Василь Шаркань під час оновлення структури курсу для студентів-медійників про використання ШІ. Доопрацьований варіант мав схвальні відгуки від норвезьких колег.
Також Юрій Бідзіля, Галина Шаповалова, Наталія Толочко разом із менеджеркою міжнародних програм «Fojo» та директоркою програм у Європі та на Кавказі Веронікою Менжун розробили структуру курсу про використання ШІ для практиків. У ньому передбачено опанування основних інструментів, що потрібні медійнику, а також обговорення практичних кейсів, якими поділяться запрошені журналісти.
Штучний інтелект як суперсила та виклики медійної професії
Окрім практичного планування, програма зустрічі містила низку фахових обговорень та лекцій. Зокрема, відбулася експертна панель про роль ШІ в медіа з участю Гаррі Місіко з Nation Media Group та Чарлі Бекетта, представника London School of Economics. Вони надали практичні поради для використання ШІ в медіа, наголосили, що штучний інтелект створений не для того, щоб замінити репортерів, а для підвищення їхньої ефективності. Він чудово справляється з базовими завданнями: транскрипцією, перекладом і переформатуванням уже створеного авторського матеріалу під формати різних платформ. Журналісти, навіть без жодних навичок програмування, можуть самостійно створювати кастомні ШІ-інструменти для розв’язання специфічних завдань.
Чарлі Бекетт переконаний, що штучний інтелект – це нова суперсила для тих, хто прагне виконувати свою роботу краще:
– Студенти-журналісти повинні усвідомити, що ШІ точно стане невіддільною частиною їхньої професії в майбутньому. Він потрібен для того, щоб робити хороших фахівців ще сильнішими та ефективнішими. Незалежно від теми, яку висвітлює репортер, штучний інтелект буде безпосередньою частиною кожної з них. Ігнорувати цей факт, відмовляючись чути про новітні технології, означає для журналіста втратити зв’язок із реальністю та пропустити найважливіші зміни в сучасному світі.
Підготовку українських медійників відповідно до потреб ринку обговорили під час панельної дискусії з участю голови Комісії з журналістської етики Андрія Куликова, головної редакторки видання «HlukhivCity» Марії Капустіної, продюсера з виробництва закарпатської філії Суспільного мовлення Євгена Тичини, фахівчині групи диджитал-управління виробництва регіонального контенту «Суспільне Ужгород» Поліни Моруги.
Також під час третього робочого дня професорка Світлана Безчотнікова прочитала лекцію «Журналістика в Україні: Виклики та реалії (2021–2026)» для норвезьких студентів і викладачів. А представник Норвезької спілки журналістів Тронд Ідос висвітлив питання роботи з психологічною травмою в журналістиці.
Південний Крістіансанн, історичний Ню-Хеллесунд та справжня норвезька гостинність
Основне місто південної Норвегії – Крістіансанн – розляглося на березі Північного моря. Набережні тут всіяні човнами й катерами, які дуже популярні серед місцевих мешканців і дозволяють насолоджуватися морськими пейзажами незалежно від сезону. Хоча місто доволі велике (має близько 100 тисяч жителів), простір і гармонія з природою тут на першому місці. В історичному центрі дбайливо зберігають і реставрують будинки XVIII століття, у яких і нині живуть. А трохи далі від центральних локацій розкинувся природний парк на пагорбі – з озерами, доріжками для спорту, прогулянок і максимального відпочинку від метушні. Крістіансанн не випадково асоціюється із садом, адже завдяки великій кількості зелених насаджень, лісів, озер і потічків справді нагадує місто-сад.
Безсумнівно, вражає ставлення місцевих до чистоти, використання альтернативних джерел енергії в побуті та інфраструктурі, а ще – дивовижні архітектурні рішення, як-от підводний тунель, що з’єднує місто із сусіднім островом.
Завдяки ретельно організованій програмі учасники проєкту з України змогли ближче познайомитися з локальною культурою та сповна відчути гостинність норвезьких партнерів. Ужнівці висловлюють щиру вдячність Францу Крюгеру та його дружині Лінн за тепле спілкування й можливість дізнатися більше про побут норвежців. А також завдячують Гільде Крістін Дальстрем і Мікаелю Снапруду, які були поруч протягом усього стартового тижня й провели незабутню морську екскурсію до історичного рибальського поселення та портового району Ню-Хеллесунд.
Поєднання академічної та культурної складових дозволило побачити й відчути південь Норвегії як осередок унікальної скандинавської культури. А підсумком стартової зустрічі стали обмін ідеями, плідна співпраця з колегами та чітке планування дальших кроків.