Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Декан геофаку Іван Калинич: Потреба в землевпорядниках і геодезистах буде завжди

У другу суботу березня в Україні вже двадцятий рік відзначають День землевпорядника – з нагоди професійного свята розмова з відомим у краї й далеко за його межами геодезистом, нині – деканом географічного факультету

0 235
Іван Калинич
Іван Калинич
У другу суботу березня в Україні двадцятий рік поспіль відзначають День землевпорядника (цьогоріч – 9 березня). На Закарпатті єдиним осередком підготовки відповідних фахівців є кафедра землевпорядкування та геодезії Ужгородського університету. Із нагоди свята ми поспілкувалися з деканом географічного факультету, кандидатом технічних наук Іваном Калиничем.
  • Іване Васильовичу, як на Закарпатті розвивалася професія землевпорядника?

– Узагалі, День землевпорядника в Україні почали відзначати з наказу Президента від березня 1999 року. Фах землевпорядника в нашій країні завжди був доволі почесним, адже пов’язаний із землею. На Закарпатті професія стала важливою для розвитку економіки, мабуть, ще з часів Марії-Терезії у ХVІII столітті. Тоді постало питання обліку й раціонального використання земель. Австрійська імперія розширювалися, а податки зменшувалися. Відповідно до юліанської інструкції землевпорядники мали більші права, ніж збирачі податків. Ведення кадастрів, тобто детального обліку, розпочалося з прийняттям метричної системи мір. Активно землевпорядна служба розвивалася за часів Чехословацької Республіки, коли інтенсивно провадили забудову й була потреба надавати земельні ділянки. За часів радянської доби служба занепала, адже земля стала колективною власністю. Зі здобуттям незалежності України розпочалася підготовка до запровадження земельної реформи, і фахівці мали чимало роботи. Введення геодезичної служби на Закарпатті розпочалося в липні 1995 року. Цікаво, що саме в нашому краї вперше в Україні розбудовано gps-мережу для точного вимірювання. Ми одні з перших взялися за цифрову картографію. Нині земельна реформа не завершена, паралельно упорядковують кадастри, тому фахівці потрібні.

  • Коли в УжНУ почали готувати землевпорядників?

Декан геофаку Іван Калинич: Потреба в землевпорядниках і геодезистах буде завжди– У 2005 році в Ужгородському національному університеті засновано географічний факультет. І одна з перших кафедр – землевпорядкування і кадастру, нині – землевпорядкування і геодезії. Ми випускаємо фахівців зі спеціальностей «Геодезія та землеустрій» і «Космічний моніторинг Землі». Чимало викладачів працювали на виробництвах. Варто відзначити й потенціал молодих науковців – маємо по троє аспірантів і здобувачів.

  •  Із якими зарубіжними установами налагодили співпрацю?

– Нашими партнерами є НДІ геодезії, топографії, картографії Чеської Республіки, Карловий університет, Варшавський політехнічний університет, виші у Брно, Жешеві, Будапешті, Братиславський і Віденський технічні університети, Ризький аграрний університет та інші. Маючи закордонних партнерів, беремо участь у ґрантових проектах. Географічний факультет уже тричі вигравав ґранти. Нині тісно співпрацюємо із Кошицьким і Пряшівським університетами. Із березня розпочинається ґрантовий рік у рамках міжнародного проекту HUSKROUA.

  • Де проходять практику майбутні землевпорядники і де мають можливість працевлаштуватися?

– Навчальні практики першо-, друго- і третьокурсники відбуваються на базі кафедри. У нас вистачає сучасних приладів, зокрема є двочастотні GPS-приймачі та електронні тахеометри.

Декан геофаку Іван Калинич: Потреба в землевпорядниках і геодезистах буде завждиЄ звернення від Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області з проханням направити пратикантів. Спеціалістів бракує в районних відділах і виробничих структурах. Держгеокадастр, держпідприємства «Закарпатський геодезичний центр», «Інститут землеустрою», Центр державного земельного кадастру та інші радо беруть студентів на виробничі й переддипломні практики, а потім запрошують на роботу. Землевпорядники також працюють у приватних установах із оцінки землі, а ще у сфері геології та в будівництві. Впевнений, потреба в землевпорядниках і геодезистах буде завжди.

  •  Якими знаннями має володіти абітурієнт, котрий прагне стати землевпорядником?

– Насамперед йому потрібні математика й логічне мислення. Усі основні дисципліни пов’язані з математикою: геодезія, вища, супутникова, сферична геодезія, математична обробка геодезичних вимірів, математичне моделювання, геоінфарматика тощо. Професія землевпорядника цікава, однак важка. Я – геодезист, але пов’язаний із землевпорядною службою. Адже основа кадастру, землеустрою – це геодезія. Із 2005 року я очолював управління земельних ресурсів Закарпатської області. Тому не зі слів знаю про специфіку діяльності.

  •  Що побажаєте колегам із нагоди свята?

– Бажаю всім, хто пов’язаний із землевпорядною службою, натхнення у нелегкій праці, чесності, добропорядності, здоров’я!

Ольга Брайлян
Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.