Голова студентського наукового товариства біофаку – про плани на майбутнє та вільний час, якого так мало

• Надю, на посаді голови студентського наукового товариства ти вже, мабуть, освоїлася. А що тебе, власне, привело на цей пост?

– Якщо чесно, я не знала, які конкретно завдання переді мною постануть і що треба робити для їх вирішення, а от факультетський колектив, очевидно, вбачав у моїй особі гідного очільника СНТ. На додачу до всього, це неабияка відповідальність. І хоч її я не боюся, хочеться виправдати покладені на мене сподівання. Раніше я брала активну участь у житті факультету, але в ролі виконавця – виступала на студентських заходах із діодним і фаєр-шоу. Роблю висновок, що виконавцем я виявилася хорошим, адже у 2014-му навіть була номінантом на титул «Кращий студент Закарпаття» і врешті розділила з одним із учасників 2-е місце. Оскільки навчаюся добре і щиро цікавлюся наукою, мою кандидатуру запропонували на посаду голови студентського наукового товариства.

• Чого, на твою думку, не вистачає вашому факультету такого, що тобі до снаги виправити?

– На біологічному досить велике навантаження, і це не дивно: біологія – штука складна, з нею пов’язані новітні технології у медицині, сільському господарстві, фармацевтиці, виготовленні біонічних протезів тощо. Наука про живе не стоїть на місці – вона динамічна. Оскільки за посадою я тепер «великий науковець» (сміється. – Авт.), а за життєвим призначенням – творча особистість, вважаю, що факультету не вистачає студентських конференцій, брейн-рингів, цікавих наукових гуртків з інтерактивними вправами, що допоможуть готуватися до іспитів. Усе задля того, аби студенти могли підняти свій рівень ерудиції, засвоїти нові методи, технології, бути в курсі сучасних відкриттів. Загалом прагну ініціювати щось цікаве й оригінальне на базі біофаку. Але це поки в планах: працюю над тим, щоб розробити програму та й загалом виробити вектор дій.

• Біофак має гарні студентські звичаї. Можливо, відтепер підрозділ матиме й наукові традиції?

– Справді, на факультеті відбувається маса розважальних заходів для студентів – День першокурсника та міс факультету, День біолога, Боґрач-party й багато іншого. Хочу зробити щось подібне, але пов’язане з наукою – нехай це стане доброю традицією. Можливо, це прозвучить по-дитячому наївно, але я вважаю, що вчитися може бути весело й дуже цікаво – таку ж думку я б хотіла почути від студентів після виконання моєї роботи. Що конкретно планую? Поки сюрприз! 😉

• Чи охоче студенти вашого факультету долучаються до громадської роботи? Багато людей бажає допомагати?

– Звичайно, є волонтери, хоч і не багато (це я про допомогу в організації заходів). Але колектив у нас дуже дружний – підтримуємо одне одного, допомагаємо в разі потреби. На біофаку ти точно не лишишся на самоті і купою проблем, бо наш факультет – це міцна родина! Ось, до речі, якраз відзняли з колегами-біологами відеовітання до свят.

• Кажеш, що біофак – це дружна родина. А що тебе в цю родину привело? Що спонукало обрати біологію в УжНУ?

– Зізнаюся, біологія трапилася в моєму житті дещо випадково. Я хотіла їхати на навчання до Львова, щоб стати ветеринаром, але з певних особистих причин податися туди не змогла. Так і вступила на біологію в УжНУ – і зовсім про це не жалкую! До того ж тут є кафедра зоології, яка на чолі з ініціативним і амбіційним завідувачем Федором Куртяком не стоїть на місці й постійно розвивається. Інші кафедри, звісно, теж ідуть уперед, проте мене, як затятого любителя тварин, цікавить саме ця галузь.

• А у вільний час чим займаєшся?

– Вільного часу, напевно, як і у всіх, мало. Якщо я не на навчанні чи не задіяна у репетиціях або виступах в цирковій арт-студії Dragonfly, займаюся звичайними справами: читаю художню літературу, граю на гітарі, гуляю з друзями або собакою. На канікулах, коли немає ні навчання, ні роботи, а є температура і домашній режим – граю в RPG-ігри (тільки тссс… 😀 ).

• Напередодні свят що побажаєш нашим читачам?

– Нехай кожен читач Медіацентру знайде справу свого життя. І не важливо – наука це чи мистецтво, бізнес чи перукарська справа. Головне, щоб у цій справі ви на повну відчули себе й натхненно йшли до мети. Ну, і, звичайно, теплого оточення рідних, коханих та друзів, адже без їхньої підтримки навіть найцікавіша справа здасться прісною.