Як кафедра української літератури допомагає студентам опановувати штучний інтелект у навчанні
Завкафедри української літератури Оксана Кузьма – про нові освітні курси, де майбутні вчителі і філологи вчаться мислити й творити разом із ШІ
- Як виникла ідея навчальної дисципліни про ШІ?
– З розуміння, що розвиток технологій штучного інтелекту став одним із головних чинників трансформації сучасної освіти. До ШІ можна ставитися по-різному: критикувати, не сприймати, заперечувати – або ж, навпаки, вивчати й поступово інтегрувати у свою діяльність. Мені імпонує теза професора Ітана Моліка, автора відомого бестселера «Co-Intelligence: Living and Working with AI», про штучний інтелект як партнера в роботі й навчанні. Концепція «ШІ як co-worker, co-teacher, co-coach» відображає нові підходи у взаємодії людини й цифрового інтелекту. Розумні технології стають вагомою частиною нашого життя, тож важливо зрозуміти, що ми – не тільки споживачі цифрових рішень, а й свідомі творці нової культури взаємодії з ними.
Тож ідея створення навчальної дисципліни про штучний інтелект виникла з особистого професійного інтересу до можливостей ШІ та прагнення інтегрувати сучасні цифрові інструменти в гуманітарну освіту. Після участі в тренінгу-практикумі «Штучний інтелект для вчителів. Ефективніші разом» (у жовтні 2024 р. в Ужгороді на базі «Main Point Academy») виникло розуміння потреби адаптувати інноваційні технології до потреб майбутніх філологів і вчителів мовно-літературної галузі. Тож почала глибше вивчати тему штучного інтелекту. Взяла участь у «Великому курсі про ШІ в освіті» від ГО «Прогресильні», МОН та Міністерства цифрової трансформації України, IV Літній школі «ШІ + освіта + наука 2.0» у Львові (ініційована ВГО «Інноваційний університет»), пройшла відповідне стажування на платформі «Prometeus». Вивчення можливостей цифрового інтелекту й потреба постійного оновлення змісту освітніх програм, які реалізуються на філологічному факультеті УжНУ, стали поштовхом до створення вибіркових курсів, які поєднують філологічну освіту з цифровими компетентностями.
- На яких курсах і спеціальностях викладається дисципліна? Які теми охоплює?
– Дисципліни впроваджені для студентів спеціальностей «Середня освіта» (предметна спеціальність «Середня освіта. Українська мова і література») та «Філологія» (предметна спеціальність «Українська мова і література») освітніх ступенів бакалавр і магістр. До каталогу вибіркових дисциплін було включено курси «Інструменти ШІ в діяльності філолога», «Нейромережі в навчанні літератури» (для бакалаврів), «Нейромережі в діяльності філолога» (для магістрів). У цьому семестрі студенти вивчають дисципліну «Інструменти ШІ в діяльності філолога». Ми розглядаємо такі питання, як етичні і правові стандарти використання цифрового інтелекту; штучний інтелект у гуманітаристиці, зокрема в галузі філологічних знань; ШІ-сервіси в роботі філолога; інтерпретація художнього тексту за допомогою ШІ; аналіз авторського стилю із залученням нейромереж; використання розумних технологій в академічній діяльності і доброчесність досліджень та ін.
На заняттях ми не просто навчаємося – разом шукаємо відповіді, будуємо алгоритми розв’язання філологічних завдань. Іноді студенти відкривають інструменти швидше за мене, і це чудово: навчання стає діалогом поколінь і технологій.
Зазначу, що деякі інструменти штучного інтелекту використовуємо й під час занять з інших дисциплін, зокрема таких, як «Майстерня художнього слова», «Креативність у навчанні літератури». Наприклад, мали цікаве заняття про творчу майстерню письменника, на якому були й студенти з Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, що приїхали за програмою академічного обміну до нашого вишу. Кожен студент створював власного літературного героя – із продуманим характером, біографією, особливостями мовлення та зовнішності. А сучасні ШІ-інструменти допомогли оживити цих персонажів у цифровій формі. Це був дуже цікавий творчий досвід для всіх.
- Як проходять практичні заняття? Які завдання студенти виконують? З якими моделями ШІ працюють?
– Передусім вивчаємо міжнародні й українські нормативно-правові й стратегічні документи у сфері розвитку й застосування штучного інтелекту. Це фундамент, на якому розбудовується розуміння ключових аспектів цифрового інтелекту. Практичні заняття мають дослідницький характер. Студенти не лише слухають лекції, а й тестують різні інструменти генеративного ШІ – від мовних моделей (як-от ChatGPT, Claude, Gemini та ін.) до інструментів для створення візуального контенту, перекладу й аналітики текстів. Типові завдання включають: аналіз художнього тексту, авторського стилю за допомогою ШІ; створення навчальних матеріалів, дидактичних сценаріїв із залученням нейромереж; різні аспекти цифрової гуманітаристики; етичну дискусію про межі використання ШІ у творчій діяльності тощо. Викладач разом зі студентами досліджує нові інструменти, адже технології швидко змінюються, таким чином освітній процес стає спільним полем для вивчення цифрового інтелекту.
- Яких компетенцій набудуть студенти після курсу і як ці знання знадобляться їм у майбутній професії?
– Після завершення курсу студенти матимуть такі компетентності, як цифрова грамотність (уміння ефективно користуватися інструментами ШІ у професійній діяльності); критичне мислення (здатність критично оцінювати результати, які генерує цифровий інтелект); творча компетентність (уміння поєднувати філологічні знання з інноваційними розумними технологіями); етична відповідальність (усвідомлене й коректне використання цифрових ресурсів, дотримання норм академічної доброчесності); комунікативна гнучкість (здатність взаємодіяти з технологічними середовищами, адаптувати мовні стратегії до нових форматів комунікації) та ін. Ці навички допоможуть нашим здобувачам освіти бути конкурентноспроможними на ринку праці, адаптуватися до потреб цифрової освіти і запитів сучасності, а також залучати новітні інструменти в майбутній педагогічній чи філологічній діяльності. Зрештою, опанування інструментів штучного інтелекту сприятиме формуванню нового типу фахівця-гуманітарія, працівника освітньої галузі – відкритого до міждисциплінарної співпраці, здатного поєднувати традиційні філологічні знання з можливостями передових цифрових технологій.
- Чому, на вашу думку, філологам важливо вміти взаємодіяти з ШІ?
– У сучасному світі штучний інтелект – це не просто інструмент для автоматизації процесів, а й партнер у процесі пізнання, аналізу, творчості. Для фахівця, який працює зі словом, текстами, культурним змістом, уміння взаємодіяти з цифровим інтелектом стає професійною потребою. Цифрові технології відкривають нові можливості в роботі з великими масивами даних, допомагають швидко аналізувати великі текстові корпуси, дають змогу створювати адаптивні освітні курси, роблячи процес навчання динамічним і персоналізованим. Також взаємодія з ШІ формує новий рівень критичного мислення, адже ми вчимося не тільки користуватися розумними технологіями, а й розуміти їх обмеження, зберігати етичну позицію й академічну доброчесність у цифровому просторі. На мій погляд, стрімкий розвиток ШІ ставить людство перед потребою розбудовувати нові формати гуманізму. І філолог майбутнього – це не лише носій відповідних компетентностей, а й посередник між людським та цифровим світом, який формує нові етичні межі, зберігає важливі гуманістичні цінності. У цифровій реальності філолог стає архітектором сенсів, він формує нові смислові горизонти, зберігаючи людське у слові, етиці та культурі.
Нові дисципліни вже знайшли відгук у серцях студентів. Четвертокурсниці спеціальності «Філологія (Українська мова і література)» охоче діляться власними враженнями і прикладами використання ШІ у навчанні:
Тетяна Чура:
– На заняттях ми робили огляд ШІ-платформ, вивчали їхню історію розвитку у контексті філології, створювали візитівки, а також ознайомилися з інструментами для літературознавчого аналізу. Було дуже цікаво. Найбільше мені сподобалося створювати джем-боти. Тепер у мене зʼявився персональний помічник, який допомагає генерувати нові скоромовки та чистомовки. Це дуже зручно, і я радо використовую створений бот для тренування дикції на заняттях зі швидкого читання у дітей.
Олеся Готько:
– ШІ нині стрімко розвивається, тому важливо вміти працювати з ним. Дисципліна «Інструменти ШІ в діяльності філолога» дає таку можливість. Найцікавішим завданням для мене було працювати з gem-ботами – своєрідними помічниками. Особисто я створила для себе невеличкий тренажер для вивчення англійської лексики. Користуюся ним майже щодня дорогою до університету, саме коли з’являється вільна хвилинка. Також було цікаво ознайомитися з різноманітними платформами для візуалізації текстових даних і семантичного аналізу. Дізналася багато нового про те, як працюють системи штучного інтелекту і як їх можна застосовувати з філологічною метою. Мене здивувало, наскільки широкий спектр можливостей може надати мовна модель, якщо правильно сформулювати запит. Вважаю, що знання, які я здобула, справді корисні для мого фаху, адже сучасний фахівець має не лише знати мову й літературу, а й уміти користуватися новими технологіями, щоб працювати швидше й ефективніше.
Гуманітарна освіта входить у нову епоху, де штучний інтелект не замінює людину, а допомагає їй мислити глибше й діяти ефективніше. Досвід кафедри української літератури УжНУ показує: інтеграція ШІ в навчальний процес не лише розширює горизонти студентів, а й формує новий тип фахівця – гнучкого, креативного й готового до викликів сучасного світу.