На факультеті туризму та МК вчаться розважати… розважаючись
На нетрадиційних заняттях Богдани Носи молодь показує свої вміння зі створення мехенді (малюнки хною на тілі), малювання портретів, гри на гітарі, виготовлення квітів із гофрованого паперу і багато іншого
Одне із таких відбулося днями – третьокурсники підбивали підсумки вивченого за семестр із організації анімаційної діяльності. Завдання полягало в тому, аби розповісти й по можливості продемонструвати свої захоплення.
«Упродовж семестру ми вивчали уподобання людей, їхні захоплення, адже це впливає на те, яке дозвілля вони обирають, – розповідає Богдана Носа. – Я запропонувала студентам розповісти про свої захоплення та вміння, щоб на прикладі групи ми побачили, наскільки різними є люди та їхні інтереси».
Експеримент видався цікавим: молодь показала свої вміння зі створення мехенді (малюнки хною на тілі), малювання портретів, гри на гітарі, виготовлення квітів із гофрованого паперу тощо. Знайшлися й такі, що понад усе полюбляють читати, тож поділилися своїми літературними вподобаннями.
Цікаво, що спочатку не всі студенти наважилися розповісти про свої захоплення, однак до кінця заняття чи не кожен поділився: танцюю, граю в футбол/баскетбол, захоплююся нумізматикою, збираю військові макети…
«Немає універсального виду дозвілля, який би підійшов кожному, і це доводить наше заняття. Тому ми, як туризмознавці, маємо розробляти таку анімацію, яка буде цікавою широкій групі осіб, враховувати, що кому до вподоби», – пояснює пані Богдана.
Студентам такі пари до душі, адже щоразу дізнаються нове і проводять час цікаво та весело. Так, приміром, протягом семестру в рамках навчального предмету молодь формувала ігротеку аніматора з різними видами ігор – рухливими, рольовими, інтелектуальними та іншими. А ще – відвідували мотузковий парк, аби дослідити види активного дозвілля в Ужгороді. Одне слово, кому таке не сподобається? ☺
– Це той момент, коли, крім предмета навчання, я даю можливість їм розкритися, проявити креатив – і віддача надзвичайно приємна: студенти активно відвідують заняття, добре сприймають матеріал і розкривають власний потенціал, – стверджує Богдана Носа.
Користь від цих занять уже через кілька років зможемо перевірити на власному досвіді – коли студенти самостійно розроблятимуть анімацію для Закарпаття чи інших областей України.