Від гуманітарної допомоги до інвестицій у людей: в УжНУ обговорили роботу рад з питань ВПО
Захід об’єднав представників рад з питань ВПО, посадовців, правозахисників і громадських активістів. Учасники працювали у форматі двох дискусійних панелей, де розбирали, як будувати ефективну взаємодію між владою та громадою із залученням рад ВПО, а також інтеграцію ВПО в громади Закарпаття. Завершили форум практичним воркшопом для напрацювання міжрівневого партнерства.
Співорганізаторка заходу, професорка кафедри цивільного права та процесу Марія Менджул розповідає: «Форум став завершальною подією у межах проєкту «Єдність та взаємодія: посилення адвокаційної та інституційної спроможності рад ВПО в Закарпатті». Крім нього, ми проводили навчання для рад з питань ВПО щодо моніторингових аналізів й адвокації процесів ухвалення рішень у громадах. Також провели 2 стратегічні сесії – для Ради з притань ВПО при Закарпатській ОВА та у Ставненькій громаді. На форумі ж маємо можливість комплексно ознайомитися та проаналізувати кращі практики участі рад з питань ВПО в адвокаціних процесах, впливі на ухвалення рішень у громадах. В область приїхало дуже багато людей, які привезли сюди свій досвід розвитку громад, побудови бізнесу, міжнародних та інших партнерств і завдяки радам з питань ВПО можемо не лише допомагати людям інтегруватися в громади, а й розвивати їх».
Ужгородський університет із перших днів повномасштабного вторгнення перетворився на один із найбільших хабів для евакуйованих громадян. Проректор УжНУ Олександр Рогач нагадав, що університетські гуртожитки безплатно приймали тисячі людей у найкритичніший період, а чимало родин залишаються жити в корпусах і досі. Крім того, УжНУ став освітнім прихистком для багатьох студентів із постраждалих регіонів.
«За перші шість місяців війни через наші гуртожитки пройшло близько 8000 внутрішньо переміщених осіб. На сьогодні в наших гуртожитках проживає орієнтовно 400 внутрішньо переміщених осіб. Також є велика частка студентів ВПО, які обрали наш заклад для здобуття вищої освіти. УжНУ став одним із найбільших шелтерів в Закарпатській області. Деякі люди проживають у нас вже три і чотири роки, і з самого початку з цих людей не брали оплату за проживання, її не беруть і тепер», – акцентував проректор.
Наразі, за даними заступника міського голови Ужгорода Івана Завидняка, в Ужгороді проживає близько 30 000 офіційно зареєстрованих вимушених переселенців. Понад половину цієї кількості становлять працездатні й соціально активні громадяни, а шосту частину – діти. Також є частка людей з інвалідністю. Він підкреслив, що муніципальні програми міста розробляються так, щоб не відокремлювати нових жителів міста, а створювати єдині і рівні умови для кожного, хто тут проживає, та допомогти влитися у громаду.
Окрему увагу на форумі приділили захисту базових прав громадян. Представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини в Закарпатській області Андрій Крючков зазначив, що додержання прав постраждалих від війни осіб є пріоритетом для Офісу Омбудсмана Дмитра Лубінця. Торік в області провели 60+ моніторингових візитів, під час яких виявляли випадки, коли готові місця тимчасового проживання пустували замість того, щоб приймати людей, які й досі евакуюються на Закарпаття із небезпечних територій.
«Якщо в минулих періодах ми приділяли активну увагу саме мешканню внутрішньо переміщених осіб в місцях тимчасового проживання, то цього року безпосередній акцент саме на додержанні прав людини в громадах, прийняття місцевих програм підтримки і в тому числі, що стосується діяльності рад внутрішньопереміщених осіб», – додав А. Крючков.
Важливим кроком для успішної адаптації є легальне працевлаштування та цивілізовані умови праці. Заступник Голови Держпраці Петро Добромільський зауважив, що багато підприємств релокувалося на Закарпаття цілими трудовими колективами. Служба активно працює над тим, щоб допомогти цим людям інтегруватися, правильно оформлювати або призупиняти трудові договори згідно з воєнним станом, а також бореться із проявами мобінгу (цькування) чи дискримінації на робочих місцях.
Про юридичну складову допомоги новим мешканцям розповів в.о. декана юридичного факультету УжНУ Ярослав Лазур. Він зазначив, що якщо на початку війни правозахисники стикалися з масовими типовими зверненнями, то нині потік запитів зменшився, але самі кейси стали значно складнішими. Вони все частіше потребують судового розгляду і мають міжнародний правовий аспект, оскільки багато українських родин розділені кордоном.
Модераторка другої дискусійної панелі, очільниця ГО Волонтеріат УжНУ Крістіна Товт підкреслює, що сьогодні ради з питань ВПО трансформуються з координаторів гуманітарної допомоги на стратегічних партнерів.
«Сьогодні ради з питань ВПО є важливим інструментом діалогу між внутрішньо переміщеними особами, органами влади, громадським сектором і міжнародними партнерами, – переконана Крістіна Товт. – Саме через такий відкритий діалог народжуються практичні рішення, які допомагають громадам ефективніше реагувати на виклики й створювати умови для повноцінної інтеграції ВПО. Для мене особисто було особливо приємно почути, що багато колег сьогодні зосереджують свої зусилля не лише на наданні гуманітарної допомоги, а й на реалізації сталих і довгострокових ініціатив. Йдеться про підтримку працевлаштування, розвиток підприємництва, освітні можливості, професійну перепідготовку й активне залучення ВПО до життя громад. Такий підхід не просто допомагає долати поточні труднощі, а створює умови для самореалізації, самостійності та впевненості у майбутньому. Переконана, що саме інвестиції в можливості, а не лише в короткострокову підтримку, є запорукою успішної інтеграції внутрішньо переміщених осіб і сталого розвитку наших громад».
За підсумками зустрічі напрацювали рекомендації, щоб посилювати роль рад з питань ВПО у взаємодії з владою, стейкголдерами і партнерами.