Біологи УжНУ продовжують міждисциплінарні польові дослідження екосистем Ужа в межах проєкту EFFUSE-win
Об’єднавши зусилля ботаніків, зоологів, екологів і мікробіологів, експерти проаналізували у районі Сторожниці поширення інвазійних організмів, вплив антропогенних чинників і загальний санітарний стан місцевої річки
Ботаніки продовжили моніторинг водних і прибережних рослинних угруповань на території дослідження. Обстежено і нові локації, і ділянки, на яких спостереження провадили попереднього польовогу сезону. За результатами досліджень доповнено перелік виявлених видів рослин й уточнено їх поширення в межах досліджуваної території. Окремої уваги традиційно надали інвазійним та адвентивним видам: уточнено видовий склад, локалізацію популяцій, їхній стан і просторове поширення. Дальші дослідження за аналогічною схемою планують продовжити протягом наступних етапів польового сезону.
Експерти-зоологи провели моніторинг угруповань безхребетних тварин із особливим акцентом на інвазійні види комах, пов’язані з міськими й приміськими зеленими насадженнями. Під час обстежень зафіксовано гіркокаштанову мінуючу міль-строкатоку (Cameraria ohridella), платанову міль-строкатку (Phyllonorycter platani), платанового мереживного клопа (Corythucha ciliata), акацієву мінуючу міль (Macrosaccus robiniella) та сонечко азійське (Harmonia axyridis). Виявлені види є інвазійними організмами, поширення яких впливає на структуру місцевих угруповань та змінює природні екосистеми.
Водночас під час моніторингу зафіксовано численні популяції диких бджолиних, джмелів та представників ряду твердокрилі, які відіграють важливу роль у підтриманні функціонування екосистем, процесів запилення та природної регуляції чисельності окремих груп тварин і рослин. Результати підтверджують потребу дальшого спостереження за динамікою поширення інвазійних видів та оцінки їхнього потенційного впливу на біорізноманіття.
Експерти-екологи комплексно оцінювали стан природних комплексів заплави річки Уж та аналізували вплив сезонних і антропогенних чинників на функціонування річкової екосистеми. У межах польових робіт провадили моніторинг фізико-хімічних показників водного середовища, що дає змогу оцінити динаміку екологічного стану водойми та виявити чинники, які можуть впливати на стабільність екосистемних процесів.
Мікробіологи зосередили увагу на дослідженні структури мікробних угруповань водного середовища та оцінці впливу сезонних чинників на мікробіологічні показники водойми. Під час польових робіт відбирали зразків води й прибережних субстратів для дальшого лабораторного аналізу, спрямованого на оцінку мікробіологічного різноманіття й особливостей функціонування мікробіоти в літній період.
У межах досліджень провадили оцінку факторів, що визначають інтенсивність мікробіологічних процесів у водоймі, зокрема температурного режиму, вмісту розчиненого кисню й рівня органічного навантаження. Окрему увагу приділено санітарно-показовим групам мікроорганізмів як індикаторам екологічного стану водного середовища.
Під час аналізу визначали наявність представників роду Enterococcus (зокрема Enterococcus faecalis та Enterococcus faecium), які широко використовуються як мікробіологічні індикатори санітарного стану та можливого фекального забруднення водойм. Також оцінювали особливості структури мікробних угруповань і співвідношення окремих функціональних груп мікроорганізмів, зокрема сапротрофних і коліформних бактерій.
Отримані у процесі польових досліджень результати будуть використані для дальшої оцінки екологічного стану водойм, аналізу процесів природного самоочищення й виявлення чинників, що впливають на функціонування річкової екосистеми.