Учасники семінару, зокрема його модератор академік Микола Мушинка, головний натхненник і організатор святкування ювілею Олени Рудловчак, радо вітали найважливіших гостей – доньку Марію Дуфек-Рудловчак та онука Яна, які приїхали з Праги.
Закарпаття представили сім’я Ребриків, які активно долучилися до здійснення найзаповітнішої мрії пані Олени – видання творів О. Духновича в її упорядкуванні. Видавництво «Гражда» власним коштом і коштом академіка Миколи Мушинки видало 4-ий том творів О.Духновича, а Олені Михайлівні присвятило перше число «Екзилю» за 2019 рік. У найближчих планах, якими поділилися Іван Михайлович і Наталя Йосипівна, – видання «Закарпатської журналістики у другій половині ХІХ століття» Олени Рудловчак.
Ужгородський національний університет, де з 2014 року зберігається творча спадщина Олени Рудловчак, представила Галина Шумицька, декан філологічного факультету, яка анонсувала IV Міжнародні наукові читання «Олена Рудловчак – науковець, педагог, журналіст», які відбудуться 4 лютого на базі кафедри української літератури філологічного факультету, а також науково-популярний фільм «Олена Рудловчак. Дорога додому», медіапродукт Медіацентру УжНУ, який буде презентований на цьому науковому форумі. Презентований трейлер викликав чимало позитивних емоцій, тож пан Мушинка пообіцяв зібрати пряшівців іще раз для його перегляду.
Учасників семінару вітала також пані Світлана Гончаревська – перший секретар Посольства України у Республіці Словаччина. З доповідями виступили представники Словаччини: Йосип Шелепець про праці Олени Рудловчак із позачасовим значенням, Михайло Роман про її педагогічну діяльність, Зузана Ганудель – про працю пані Олени у дослідному кабінеті україністики, Любиця Бабота – про внесок Олени Рудловчак у дослідження закарпатоукраїнської літератури, Іван Яцканин про Олену Рудловчак на сторінках «Дуклі», Мирослав Сополига – на сторінках Наукового збірника Музею української культури у Свиднику, Ярослав Джоґаник згадував про ювілярку як учень, Павло Богдан – про сім’ю Рудловчаків і українське радіомовлення у Словаччині. Людмила Гар’янська, нинішній працівник радіо, долучилася до спогадів в обговоренні доповідей.
За словами Івана Ребрика, Олена Рудловчак активно присутня у нашому сьогоденні, її праця лягає на душу і штовхає у плече: «рухайся далі!». Ці слова дивовижним чином підкріплював портрет пані Олени, виконаний викладачем Закарпатської академії мистецтв, співорганізатора міжнародних наукових читань, на прохання її проректора Наталії Ребрик.
Микола Мушинка дякував учасникам семінару дуже символічними словами: «Дай нам Боже, што нам треба, а потому – гов до неба!».