Про виклики української післядипломної освіти на Вченій раді говорив декан ФПОДУ Іван Чопей

Із нагоди свята ректор відзначив низку працівників, а також вручив атестати доцентів і привітав іменинників.

До слова, Почесною грамотою Верховної Ради України нагородили декана хімічного факультету Василя Лендєла, грамотою і подякою МОН – декана фізфаку Володимира Лазура та проректора Олександра Рогача відповідно.

Крім того, працівників УжНУ відзначили грамотами Закарпатської ОДА та Ужгородської міськради.

Відтак таємним голосуванням підтримали кандидатів, рекомендованих атестаційною комісією на присвоєння вчених звань та обрання на посади.

Після перерви з доповіддю про стан та перспективи розвитку післядипломної освіти в УжНУ виступив декан цього факультету Іван Чопей, який нещодавно повернувся зі стратегічної сесії МОЗ у Тернополі.

Іван Васильович розповів про історію ФПОДУ (створений 1991 р.) й сьогодення підрозділу. Нині в його структурі – 6 кафедр. Тут трудиться 80 науково-педагогічних працівників. Основними векторами діяльності факультету є курси для вступників, безперервна професійна освіта лікарів і перепідготовка фахівців. Також провадиться сертифікація з мов для держслужбовців без проходження атестації.

Заслугою підрозділу є понад 1000 публікацій, близько 30 підручників та монографій, 46 патентів на винаходи й корисні моделі, премія Верховної Ради для молодих учених. Крім того, тут захищено 6 докторських та 21 кандидатську дисертацію. Традиційно факультет післядипломної освіти та до університетської підготовки влаштовує конференції, а його представники долучаються до різних наукових заходів в інших установах.

ФПОДУ має чимало відзнак, зокрема приніс УжНУ срібну медаль у номінації «Крок у майбутнє — післядипломна освіта» (2010 р.) та звання «Лідер післядипломної освіти» (2017 р.)

І.Чопей також повідомив про виклики для української післядипломної освіти. Як-от те, що інтернатура перестала бути формою підготовки лікарів лише за базовими спеціальностями, порушення принципу справедливості у виборі спеціальності “бюджетними” і “контрактними” випускниками вишів, невідповідність європейським вимогам тривалості і якість підготовки лікаря-спеціаліста, недостатній рівень володіння іноземцями українською мовою, введення резидентури тощо.

Крім того, проректор з науково-педагогічної роботи Ігор Король повідомив про стан та завдання з ліцензування й акредитації спеціальностей університету. Зокрема, ішлося про необхідність створення архівних ліцензійних справ для спеціальностей, які були ліцензовані раніше (орієнтовно до жовтня 2018-го).

Ректор Володимир Смоланка інформував про конкурсні справи, створення у структурі Наукової бібліотеки ДВНЗ «УжНУ» Центру наукометрії та інформаційної підтримки досліджень, а в структурі науково-дослідної частини — Центру колективного користування науковим обладнанням «Лабораторія експериментальної та прикладної фізики».

Під час засідання також схвалили річний звіт УжНУ про виконання критеріїв підтвердження статусу національного, затвердили положення про Комісію з біоетики, внесли зміни до Положення про Навчально-науковий центр з підвищення кваліфікації публічних службовців, установили розміри оплати за навчання на 2018/2019 навчальний рік для студентів університету (громадян України).

Традиційно затвердили теми дисертаційних досліджень та акредитаційні матеріали, а також навчальні плани підготовки здобувачів вищої освіти 2018 року вступу.