Філософськими роздумами за прилавком «Кобзаря» поділився Павло Конч
«Кожна душа кожної людини чогось прагне, чогось шукає, до чогось прагне. І ще десь у 2014-2016 роках у мені щось пробудилося і я почав потрохи залишати свої сліди у Фейсбуку, – почав розповідати про свій шлях у письменництві Павло Конч. – Чому зі слідства все переросло у філософські роздуми – не знаю. Я досить довго працював слідчим і багато писав там. Думки стали приходити до мене ночами – так народилася моя перша книга «Роз-Думи про Головне…». Головне у кожного своє. Я познайомився з одним монахом, читав багато про християнство. Якось один з клієнтів подарував мені статую Будди, яка чомусь переспрямувала мене на східні традиції. Воно мені простіше сприймалося, ніж християнство. Я дуже багато читав. Так почали з’являтися думки, які я почав записувати. Інколи мені приходили такі глибокі думки, що я просив Господа, аби дав мені простіші думки, щоб люди мене розуміли».
Тематика збірок роздумів стосується різного: держави, судів, істини, любові, Бога. Лише одна книга «Роз-Думи про Головне…» вміщує 240 різних думок. Окрім неї на зустріч із читачами приніс і інші – «Шляхами мудрості», «Світло разума», «Розстріляна війною», «Голос душі».
Автор зізнається, що ніколи не змінює своїх текстів – може змінити 1-2 слова чи розділових знаків. Однак редактурою не займається. Його записи – це свого роду щоденники: виклад думок. Свою роботу називає «кайфом».
На думку автора, найглибша його книга перша – «Роз-Думи про Головне…». А улюблена – «Світло разума». Про книгу «Розстріляна війною» каже, що вона є певною хронологією роздумів на тему війни – перша думка написана 24 лютого 2022 року. Навіть зауважує, що деякі речі у цій книзі вгадав на майбутнє.
Послухати автора й поспілкуватися із ним прийшли студенти, колеги й просто цікаві до творчості шанувальники письменницької акції.