В акції «Письменник за прилавком» дебютував Володимир Тарасюк

Після завершення факультету журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Володимир Тарасюк переїхав на Закарпаття. Тут почав працювати в газеті «Закарпатська правда», згодом отримав власну спортивну колонку в тижневику «Срібна земля» та співпрацював із низкою локальних видань. Відтак Володимира Тарасюка запросили викладати на кафедру журналістики УжНУ, де він з колегами започаткували газету «Погляд».

Тема кандидатської дисертації Володимира Тарасюка стосувалася життя й діяльності Августина Волошина. Цій темі присвячені й дві презентовані книги «Августин Волошин» та доповнене видання «Августин Волошин. Життя і помисли президента Карпатської України».

«Я для себе вирішив, що маю писати дисертацію саме з історії журналістики. Чому? Тому що я не закарпатець, а оскільки буду жити тут, то маю знати минуле цього краю. Історія Закарпаття — самобутня. Не знати її для мене було б не повноцінно», — зазначив автор.

Володимир Тарасюк уперше комплексно дослідив постать Волошина як журналіста й публіциста. Особливо його вразила розмаїтість видань, де публікувався Волошин, та глибина його філософських поглядів, зокрема переконання, що газета відіграє важливу роль у національному пробудженні, є трибуною багатьох ідей та «трубою народного генія».

Любов до спорту з’явилася в автора ще в дитинстві — на його вулиці завжди кипіли спортивні баталії. Проте найбільше на формування інтересу вплинув шкільний учитель фізкультури. Уже після переїзду на Закарпаття він відкрив для себе, наскільки багатим є край на спортивні імена й традиції — це й стало поштовхом до обрання професії спортивного журналіста.

У книзі «Розвиток спорту на Закарпатті і незалежній Україні (1991–2011 рр.)» Володимир Тарасюк дослідив, як розвивався спорт в регіоні протягом перших 20 років незалежності. До видання увійшло 120 видів спорту, 80 із яких — надзвичайно активні.

«Я намагався продемонструвати те, що в нас є традиція, яка живе в різних видах спорту, передається з покоління у покоління. Ми маємо пишатися тим, що в нас є учасники олімпійських ігор, чемпіони світу, чемпіони Європи та рекордсмени з багатьох видів спорту», — каже Володимир Тарасюк.

У своїй роботі найбільше досліджував футбол, водне поло, плавання. Добре знайомий із гандболом, тісно контактував з фехтувальниками й федераціями лижних і танцювальних видів спорту…

Згадували й презентовану у вівторок книгу «Від берегів до басейнів: історія розвитку плавання та водного поло на Закарпатті (1856–2024)». На питання про можливе продовження автор зазначив: команда подивиться на відгуки читачів. Якщо з’являться додаткові важливі матеріали — видання може вийти в розширеному форматі.

Серед цікавих презентованих праць — «Олімпійські ігри в колекції Закарпаття», присвячена колекціонеру Аркадію Гендлеру, який збирав автографи знаменитих олімпійців.

Професійний розвиток привів Володимира Тарасюка до Америки та Великої Британії, де він ознайомлювався з роботою редакцій провідних видань. З першим вояжем пов’язана дивовижна історія: «За пів року до поїздки мені приснився сон, що я виграв акції американської нафтової компанії. Мені було дуже смішно, бо чому саме американської? І уявіть собі, через шість місяців я виграв конкурс, де було 5 осіб на місце». Пан Володимир відвідав редакції «Голосу Америки», «The Washington Post», «The Guardian» та «BBC», де здобув безцінний досвід міжнародної журналістики.

На презентацію завітав колега й товариш Володимира Тарасюка професор Маріан Токар. «Ми вже неодноразово говорили про те, яке багатогранне Закарпаття, його історія та культура. Потроху всі ці напрямки заповнюються дослідженнями. Володимир Юрійович от монополізував спортивну складову. В мене про тебе завжди була єдина асоціація: спорт — це Тарасюк», — зазначив він.

На завершення зустрічі автор подарував кожному присутньому примірник своїх книг із персональним автографом.