На Закарпатті – найзахіднішому поліетнічному регіоні України – за його належності до різних державних утворень (Австро-Угорщини, Чехословаччини, Карпатської України, Угорщини, УРСР, України) статус державних мали різні мови, що позначалося на освітній сфері. Взаємодія державної мови і мови найбільшої етноменшини в ці періоди теж була неоднаковою. За часів незалежності України статус державної мови тут має українська, а кількість шкіл із мовами навчання національних громад, зокрема угорської, не зменшилася, а, навпаки, зросла. І це засвідчує підтримку мов етноспільнот в Україні на державному рівні.

Зміни в освітньому й мовному законодавстві України актуалізували питання мовної освіти в державі і за її межами – тож запрацювали різні проєкти, які, взаємодоповнюючи один одного, мають на меті вдосконалення цієї сфери. Йдеться передусім про Всеукраїнський експеримент з багатомовної освіти, співорганізаторами якого стали МОН України та офіс Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин. А також проєкт «Навчаємось разом», що реалізується за підтримки МОН України та фінансової підтримки Євросоюзу і МЗС Фінляндії.

До Всеукраїнського експерименту «Формування багатомовності дітей та учнів: прогресивні європейські ідеї в українському контексті» впродовж 5 років були залучені заклади освіти Закарпатської, Чернівецької, Одеської та Запорізької областей України. Активно вивчаючи й залучаючи європейський, та й світовий досвід, українські освітяни впроваджували елементи багатомовної освіти у шкільний освітній процес. Це дало змогу поліпшити рівень викладання української мови як державної, зберігаючи при цьому вивчення предметів рідною, що засвідчує конкретний поступ в оптимізації мовної ситуації в освітній галузі України.

Як член робочої групи (при МОН України) з вироблення концепції укладання багатомовних підручників, можу сказати, що проєкт такого документа готують до етапу громадського обговорення. За підсумками експерименту створили також посібник «Успішні практики багатомовної освіти в Україні», укладачами якого стали й закарпатські освітяни.

Для якісного продовження цієї роботи слід активно працювати над підготовкою вчителів-білінгвів і розробкою багатомовних підручників. Маємо добрі напрацювання в обох аспектах: в Ужгородському університеті (УжНУ) на філологічному факультеті запроваджена й успішно діє освітня програма «Українська мова і література в закладах загальної середньої освіти з мовами навчання національних меншин», для вступу на яку абітурієнт може подати лише 2 сертифікати ЗНО, а іспит з рідної (угорської чи румунської) мови скласти як внутрішній. До речі, окремі здобувачі освіти на цій програмі вчаться одночасно у двох вишах: українському та угорському чи румунському або словацькому. Спільно з департаментом освіти і науки Закарпатської ОДА, методистами ЗІППО й учителями шкіл, зокрема з мовами навчання національних спільнот, готується підручник з української мови для закладів загальної середньої освіти з навчанням угорською мовою – маємо вже для 5–8 класів, триває робота над підручником для 9 класу.

Учасники проєкту, зокрема й експерти ВКНМ ОБСЄ, висловилися одностайно: результати експерименту показують позитивну динаміку. Завдяки впровадженню багатомовної освіти в Україні можна вийти на інноваційну модель закладу шкільної освіти з одночасним навчанням, як мінімум, двома мовами (державною та рідною), а також іноземними. І це може стати альтернативною відповіддю на теперішні виклики в поліетнічних прикордонних регіонах України.

Юрій Кононенко, начальник головного управління шкільної освіти директорату шкільної освіти МОН України, під час презентації головних напрацювань експерименту наголосив: «Оновлення освітнього законодавства в Україні значно змінило наші підходи до мовної освіти. Доводиться відповідати на виклики, спричинені цим процесом усередині країни, а також вести діалог із сусідніми країнами, зокрема Угорщиною та Румунією. Сподіваємося на позитивні результати. Досвід багатомовної освіти, який запроваджуємо в освітніх закладах України, має дати добрі результати – про це ми розповідали під час нещодавнього робочого візиту на Закарпаття».

Елеонора Лотті, старший радник Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин, зауважила: «Враховуючи великий інтерес до цього проєкту, а також постійні дискусії, що точаться в Україні щодо мовної освіти в контексті багатомовного суспільства, офіс Верховного комісара ОБСЄ підтримує ініціативи України щодо впровадження багатомовної освіти у навчальний процес. Рідна мова є важливою складовою національної самобутності. Хороші знання державної мови підсилять соціальну взаємодію між більшістю населення й іншими національними спільнотами, а це є важливим елементом єдності суспільства. Наш Офіс готовий і матиме за честь продовжувати співпрацю з освітянами України».

Представники закарпатських закладів освіти беруть також активну участь у проєкті «Навчаємось разом», що має за мету підготувати вчителів української мови у школах з мовами викладання національних меншин до викладання української за методикою вивчення другої мови відповідно до нових стандартів. Проведення у рамках проєкту низки фахових майстерень під загальною назвою «Методична скриня вчителя української мови в початкових класах закладів із румунською та угорською мовами навчання» сприяє вдосконаленню професійної майстерності їх учасників.

Викладачі філологічного факультету УжНУ теж відвідали низку цих тренінгів й діляться набутим досвідом зі студентами спеціальності «Середня освіта», зокрема тих, які навчаються за освітньою програмою «Українська мова і література в закладах загальної середньої освіти з мовами навчання національних меншин». Приємно, що її випускники, які теж брали участь в окремих тренінгових практиках, уже працевлаштовані й передають знання учням у школах з мовами навчання етноспільнот. Таким чином організований ланцюжок передачі знань, умінь та навичок є особливо ефективним.

Олег Хававчак, старший викладач кафедри української літератури, який пройшов підготовку до роботи в мовному таборі Закарпатської області й був одним із кураторів закарпатської команди учителів, ділиться своїми враженнями: «Навчаємось разом» спільно з Go Global другий рік поспіль оголосили конкурс на участь у проєкті «БомбеЗНО»-2020 – ініціативі інтенсивної підготовки до ЗНО в прикордонних населених пунктах Закарпатської та Чернівецької областей. Мені дуже заімпонувала сама ідея: допомогти дітям з угорсько- й румунськомовних родин повірити в те, що ЗНО з української мови та літератури не такий і страшний звір та що до нього можна підготуватися весело, пізнавально, легко подолавши пороговий бал. Наголошу, що запропонований нам посібник з організації та проведення мовних таборів з відеоінструкціями був вагомим компонентом проведеної роботи».

Ігор Хворостяний, радник проєкту «Навчаємось разом» із питань мови: «Проєкт «Навчаємось разом» системно підходить до питання вдосконалення якості викладання української мови серед національних спільнот. Маємо низку заходів з підвищення кваліфікації педагогів (з-поміж найяскравіших – Літня академія, серія тренінгів для освітян, онлайн-курси, посібники для вчителів); проводимо мультилінгвальні табори для учнів, готуємо до ЗНО з української мови; популяризуємо освіту через комунікаційні кампанії; творимо новий освітній простір (посібники, мобільний додаток для вивчення української мови в ігровій формі, термінологічні онлайн-словники тощо). І все це заради того, що справді є найкращою інвестицією в майбутнє, – заради якісної освіти».

У нинішніх умовах, коли особливий акцент робиться на диференціації методик викладання української як рідної та як другої мови для школярів, дуже важливими елементами навчальної діяльності є підготовлені в рамках проєкту навчальні матеріали для вчителів української мови, що працюють у класах із навчанням мовами національних спільнот. Особливо цінними є посібники, в яких акцент зроблено на методиці викладання мови як нерідної. Йдеться передусім про «Українська для всіх. Як навчати тих, для кого українська мова не є рідною», рекомендований для використання в закладах загальної середньої освіти з навчанням мовами національних спільнот.

Поширенню позитивного сприйняття української мови як державної серед представників національних громад на Закарпатті сприяло й базове дослідження під назвою «На освітніх перехрестях: науково обгрунтований діалог серед представників національних меншин двох західних областей України – Чернівецької та Закарпатської областей», результати якого через засоби масової інформації активно поширювалися серед різних суспільних верств населення. Йшлося, зокрема, про сприйняття представниками національних громад суті шкільної реформи, усвідомлення пов’язаних із цим процесом проблемних моментів, а також чинників, які можуть сприяти підтримці реформ тощо.

Пандемія коронавірусу, що стала ще одним непростим викликом для освітньої сфери, пришвидшила розпочаті трансформаційні процеси: разом зі змістом стрімко почала змінюватися форма організації навчального процесу. Тож як для школярів, так і для педагогів дуже актуальним стане мобільний додаток у формі гри для вивчення української мови, розробка якого у планах проєкту «Навчаємось разом». Такого роду онлайновий інтерактив у принципі відповідає вимогам часу, тому, впевнена, матиме попит.

Зауважимо, що згадана проєктна діяльність допомагає знижувати градус напруги в суспільстві там, де він є, зокрема в освітньому середовищі. Поступово приходить усвідомлення, що українська мова як державна не загрожує рідним мовам представників національних спільнот – навпаки, вона є для них мовою можливостей і важливим чинником консолідації суспільства. Освіта ж може суттєво сприяти запобіганню конфліктам і слугувати добрим матеріалом для побудови миру й дружніх взаємин між різними групами суспільств, з міждержавними включно.

Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Зміст публікації є виключно відповідальністю автора і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу, Міністерства закордонних справ Фінляндії.