Науковці УжНУ обґрунтували стратегічну потребу підготовки нутриціологів в Україні
На київській конференції з питань мікробіому команда проєкту «Erasmus+» представила докази невідповідності медичної освіти сучасним запитам пацієнтів
Робоча група проєкту «Навчання основ здорового харчування у підготовці фахівців у галузі “Охорона здоров’я”» програми «Erasmus+» у складі Надії Бойко, Олега Швеця та Ольги Криванич узяли участь у конференції та виступили з усними доповідями.
У межах Науково-практичного симпозіуму №1 «Харчування та мікробіом: прогрес у кращому розумінні взаємодії: від наукових відкриттів до освітніх програм та практичного застосування» виступила Надія Бойко з доповіддю «Перспективи і доцільність збереження мікробіому у запобіганні мікробіом – асоційованим патологічним станам». Під час доповіді були розібрані практичні кейси, які висвітлили прямий і безпосередній зв’язок між харчовими звичками пацієнтів, станом їхнього мікробіому й розвитком патологічних станів.
Ольга Криванич представила поточні результати та перспективи імплементації міжнародного проєкту ERASMUS+ «Навчання основ здорового харчування у підготовці фахівців в галузі «охорони здоров’я». У доповіді було висвітлено ключові досягнення поточного етапу: проведено аналіз освітніх програм за чотирма спеціальностями — «Медицина» (I2), «Медсестринство» (I5), «Фармація» (I8), «Терапія та реабілітація» (I7), здійснено фокус-інтерв’ю з фахівцями-практиками для визначення сучасних потреб охорони здоров’я та організовано мультидисциплінарний мозковий штурм (Think Tank) із залученням представників академічної спільноти та практичної сфери.
Результати дослідження засвідчили суттєву невідповідність між змістом освітніх програм і реальними сьогоденними запитами пацієнтів, що підкреслює необхідність інтеграції нутриціології як обов’язкової складової підготовки фахівців.
У доповіді також було представлено концептуальні пропозиції щодо оновлення освітніх програм і підвищення кваліфікації викладацького складу. Особливу увагу приділено потребі розробки національних програм нового покоління, успішна реалізація яких потребує трьох ключових умов:
1. міждисциплінарної співпраці;
2. переходу до інтерактивних методів навчання;
3. стратегічних інвестицій у розвиток викладачів.
Олег Швець в своїй доповіді охарактеризував нутриціологічні компетенції дієтологів та медиків інших спеціальностей. Під час доповіді були окреслені шість основних доменів професійної компетентності дієтолога в Європі.
Також акцентувалася увага на потребі включення нутриціологічних компетенцій у медичні ОПП, зокрема такі:
1. Базові знання з питань харчування, їжі, поживних речовин.
2. Оцінка нутритивного статусу, діагностика станів, пов’язаних з його порушенням.
3. Комунікативні навички у питаннях нутритивної підтримки.
4. Харчування та громадське здоров’я.
5. Міждисциплінарна підтримка у лікуваннї патологічних станів,
6. Показання до направлення до спеціалістів.
Захід засвідчив нагальну потребу у впровадженні клінічно орієнтованої та науково обґрунтованої освіти з питань харчування для всіх категорій фахівців системи охорони здоров’я.
Результати дискусій однозначно підтвердили, що Україна має стратегічну необхідність у формуванні власної системи підготовки фахівців з нутриціології на університетському рівні. Наявна фрагментарність викладання питань харчування не відповідає сучасним клінічним потребам та міжнародним стандартам, що створює ризик відставання у сфері профілактичної медицини та громадського здоров’я.
Для системного розв’язання проблеми рекомендовано:
1. Відкрити нову спеціальність «Нутриціологія» у межах галузі знань «Охорона здоров’я та соціальне забезпечення» (І);
2. Розробити та впровадити повноцінні освітні програми підготовки бакалаврів і магістрів з нутриціології;
3. Як перший крок — створити два міждисциплінарні освітні модулі: «Клінічна нутриціологія» та «Громадська нутриціологія»
Запровадження цих модулів стане фундаментом для формування майбутньої національної освітньої програми «Нутриціолог» і системного оновлення змісту медичної освіти в Україні.