Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Ужгородські медики танцюють зі своїми пацієнтами з хворобою Паркінсона

Проводить танцетерапію студентка-другокурсниця медичного факультету Анна Шеверя

0 155
Танцювати вальс і ча-ча-ча не лише приємно, а ще й корисно! В Закарпатському обласному центрі нейрохірургії та неврології для боротьби з хворобою Паркінсона практикують танцетерапію. Тут напередодні Всесвітнього дня боротьби з цим недугом провели відкритий урок танців.

На заняття стабільно приходить з десяток пацієнтів. Однак проблема масштабніша, адже в області фіксують понад 700 випадків хвороби – і це лише ті, хто звернувся до лікаря. Недуг не обирає: набути Паркінсона може й тридцяти-, й вісімдесятирічний.

Катерина Карпінська
Катерина Карпінська

Однак танцетерапія – ефективна, і це підтверджують численні дослідження. Керівник обласного кабінету хвороби Паркінсона, асистент-сумісник кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Катерина Карпінська каже: «Танці поліпшують рівновагу, швидкість, плавність рухів, а музика допомагає вловити ритм. Танцетерапія – це не просто розваги, це доказова медицина. Немає ліків, які могли би зупинити хворобу, але різного роду активність здатна сповільнити її».

Медики стараються підключати й сімейних лікарів, адже саме вони контактують з усіма пацієнтами й можуть пояснити як самому хворому, так і його близьким, що лікування потрібне.

Лікар ФК і спортивної медицини, асистент кафедри фундаментальних медичних дисциплін медичного факультету № 2 Катерина Зінов’єва наголошує: «Ми би хотіли, щоб про цю проблему чули і знали. Так, пацієнти з хворобою Паркінсона важко ходять, важко розмовляють, іноді є тремор, але люди мають знати і розуміти, що хвороба не обирає».

Анна Шеверя
Анна Шеверя

Заняття тривають ось уже близько півроку – відбуваються вони безкоштовно щопонеділка о 14.00.

Проводить танцетерапію студентка-другокурсниця медичного факультету Анна Шеверя: «Танцями займаюся вже 12 років і викладаю хореографію діткам. А заняття з пацієнтами нейроцентру – це ще й можливість поєднати свою майбутню професію з хобі. Ми вивчаємо танці, які мають чіткий ритм без швидких рухів: поки що вивчаємо повільний вальс та ча-ча-ча. З пацієнтами взагалі не складно – є надзвичайна віддача, це дуже позитивні люди! Вони мають велике бажання і це спонукає працювати. Бігати на уроки стараюся між парами – йти сюди дуже хочеться».

Оскільки заняття безкоштовні, то долучитися до них можуть усі охочі з хворобою Паркінсона. Головне – бажання, запевняють лікарі.

Ксенія Шокіна

Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.