Академічна мобільність без кордонів: як студенти-журналісти УжНУ пройшли обмін у Польщі
Організація вже понад десять років на європейському рівні реалізовує молодіжні обміни, освітні тренінги та волонтерські проєкти. Програма проводиться кілька разів на рік у місті Жешув (Польща) в межах ініціативи Erasmus+.
В одному з таких обмінів, що відбувся в кінці 2025 року, узяли участь восьмеро студентів різних спеціальностей: Вікторія Візантій (міжнародне право), Ангеліна Свирида (міжнародні економічні відносини), Катерина Лапоног (прикладна лінгвістика), Олександра Копча (економіка, підприємництво та торгівля), Вікторія Левчак (міське будівництво та господарство) та троє студентів-журналістів — Валерія Мельник, Дар’я Максимова й Максим Галашко.
Програма «Між нами: історії з серця Європи» тривала з 12 до 16 грудня та була присвячена темі культурного діалогу між народами Європи, історії й взаєморозумінню через освіту. До участі також долучилися представники Чехії, Угорщини та Польщі.
Тренерка цього обміну Анна Палійчук так розповідає про його перебіг: «Це вже четвертий молодіжний обмін, програму якого я фасилітую в цій організації. Моя головна мета — це написання програми і створення сприятливих умов для навчання і росту учасників. Написати програму було не важко, я комбінувала вже відомі прийоми позаформальної освіти: дискусія, елементи драматизації, візуалізація, робота в групах/парах тощо. Після цього відбувалася складніша частина — фасилітація, написаної програми. Доволі не просто створити сприятливі умови для розвитку для 26 молодих людей з різним досвідом і професійним спрямуванням. Успіх програми було видно по залученню учасників у процес і позитивних відгуках на наші заняття, візити та ярмарки. Я помітила, що наша команда (включаючи волонтерів) досягла мети — створити культурний обмін між учасниками та показати спільні корені країн центральної Європи. Бо насправді ми й не такі різні, як нам здається».
Кожен день був чітко структурований і наповнений активностями. Учасників чекали щоденні воркшопи — зазвичай один, а інколи й два на день. Формат навчання передбачав участь кожного: роботу в групах, дискусії, презентації власних робіт та практичні завдання. Особливою родзинкою стали енерджайзери — короткі активності для «пробудження» учасників на початку дня. Їх по черзі готували команди з різних країн. Важливо відзначити, що під час виконання завдань учасників постійно перемішували між групами, аби вони не залишалися лише в межах своєї країни. Це сприяло живому спілкуванню, подоланню мовного бар’єру та формуванню нових знайомств.
Учасниками програми були представники різних країн-сусідів. Однак, крім цього, в освітньому процесі активно задіяні й волонтери з держав Європи: Італії, Франції, Ірландії, Португалії, Іспанії, Німеччини та інших. Вони не лише допомагали в організації заходів, а й долучалися до навчання, що ще більше поглиблювало міжкультурну комунікацію.
Перейдемо до розкладу програми. Вона була побудована за принципом поступового занурення: від знайомства та формування спільного контексту — до глибшого аналізу історичної пам’яті, ідентичності та культурних наративів Центральної Європи.
Перший день розпочався з вступного Meet & Greet-воркшопу, спрямованого на інтеграцію учасників та створення безпечного простору для міжкультурної взаємодії. В перший день відбулося знайомство одного з одним, надалі учасники спільно склали правила, яким повинні були слідувати протягом обміну. Доповненням до вступного блоку стала оглядова екскурсія містом Ряшів, спрямована на ознайомлення з історичною спадщиною періоду Австро-Угорської імперії, тематика якої була ключовою для подальших воркшопів.
Другий та третій дні молодіжного обміну були більш насиченні та мали виразну інформативну складову. У межах воркшопів Shared Foundations та Building New Nations учасники працювали з темами формування національних ідентичностей, спадщини міжвоєнного періоду та ролі історичних наративів у сучасному суспільстві. Зокрема приміряли на себе різні професії та ролі типових представників різних прошарків населення у XVIII–XIX столітті, а також розповідали про історичну спадщину своїх міст періоду Австро-Угорської імперії.
Організатори подбали про те, щоб учасники дізнавалися щось нове у цікавому форматі, тож наповнювали кожну сесію виразною практичною складовою. Одним з таких був воркшоп Hidden Meanings of Decorations, присвячений символіці та візуальній культурі. У межах завдання учасники зображували на папері символічний для своєї країни різдвяний елемент і пояснювали одне одному його значення. У другій половині дня молодь відвідала до підземний музей Piwnice (м. Ряшів), який дав змогу краще зрозуміти історичний контекст міста та його культурне підґрунтя.
Кульмінацією програми стала міжкультурна сесія «Show, Tell and Try», під час якої учасники знайомилися з культурами своїх країн через гастрономію. Представники кожної країни заздалегідь готували національні смаколики та вже під час обміну оформлювали власні тематичні столи. В останній день програми організатори провели воркшоп, присвячений можливостям Youthpass та Erasmus+.
Своїми враженнями від участі в програмі поділилася студентка-журналістка четвертого курсу Дар’я Максимова: «Erasmus+ стався зі мною у дуже правильний період життя, коли все стало надто одноманітним і втрачався сенс. Я надзвичайно рада, що змогла вийти із зони комфорту та наважилась на цю поїздку.
Якщо ви ніколи не були на подібних обмінах — уявіть, що в одному приміщенні зібралася концентрація неймовірно ініціативної, доброї, відкритої, розумної та веселої молоді, яка прагне ділитися своєю культурою і з цікавістю слухає про твою. Попри щільний графік, малу кількість сну та постійне спілкування англійською, мені хотілося прокидатися щоранку і йти до нашої команди. Рівень англійської значно підвищився, а ще я вивчила багато слів іспанською, італійською, польською та угорською завдяки новим друзям. Цей тиждень відчувався як ціле нове життя, і я безмежно вдячна за цей досвід».
Свої думки щодо участі в програмі висловив і студент-журналіст четвертого курсу Максим Галашко. Він наголошує, що подібні міжнародні обміни — це не лише про навчання, а й про формування впевненості, комунікативних навичок і здатності працювати в мультикультурному середовищі. За словами студента, досвід роботи в міжнародних командах, постійне спілкування англійською мовою та відкритість учасників справді давали можливість покращуватися в різних сферах, зокрема і професійних.
Для мене це був також перший досвід як і для моїх колег. Від себе можу додати, що саме тут я нарешті змогла подолати страх говорити англійською і почала спілкуватися вільно. На програмі знайшла багато друзів різних національностей як серед волонтерів, так і серед учасників. Ми досі спілкуємося, і деякі з них навіть висловили бажання приїхати до України після наших розмов. Ми ж, у свою чергу, були б раді відвідати їхні країни в майбутньому. Цей обмін відкрив для мене нові культури, пробудив бажання вивчати інші мови та ще глибше пізнавати Європу. Такі програми справді безцінні і, якщо є можливість, варто спробувати хоча б раз.
Кожен з нас може сказати, що цей обмін став знаковою подією у житті. Усі учасники відзначають: це був не просто освітній проєкт, а своєрідний ретрит, що дозволив відірватися від буденності, переосмислити себе й надихнутися новими ідеями. Такі програми варто відвідати кожному студенту хоча б раз, адже вони допомагають стати впевненішими в собі, розширити світогляд, покращити софт-скіли та відчути себе частиною європейської спільноти.