Біологи УжНУ долучилися до тренінгу з молекулярно-генетичних методів у ботаніці
У природознавчому музеї Львова представники біологічного факультету вдосконалювали навички виділення генетичного матеріалу та обмінювалися досвідом використання ДНК-баркодування для вивчення рідкісних рослин Карпат
Тренінг розпочався з теоретичного блоку – вступної доповіді «Виділення і ампліфікація рослинної ДНК» Андрія Новікова, щоб ознайомити учасників тренінгу з основними аспектами теми. Надалі учасники мали змогу ознайомитися й побачити наживо етапи виділення та ампліфікації рослинної ДНК, відтак – і самі практично спробували виконати етапи дослідження, за бажання – на власному матеріалі – рослинних зразках із різних систематичних груп.
Для ужгородців цей напрям досліджень не був зовсім новим. Саме через кілька днів успішно відбулися захисти магістерських робіт, темами яких якраз і були різні аспекти штрихкодування та його застосування для ідентифікації, оцінки генетичної різноманітності кількох рідкісних ендемічних видів рослин Українських Карпат (магістрантки Надія Шилова та Ганна Кедик). Тому разом із практичним навчанням порівнянням протоколів методик тощо важливими стали й обговорення особливостей і різних аспектів, модифікацій процесів, які застосовуються у Львові та Ужгороді, що, врешті, і є найголовнішим в навчальних тренінгах, школах, майстер-класах.
Що ж до головної мети тренінгу – безпосередньо на практиці навчити основ роботи з рослинною ДНК й ознайомити з принципами ДНК баркодування, то її було досягнуто з надлишком. Більшість (а може, й усі) учасників тренінгу, сподіваються організатори, покидали його з думкою, що цей, на перший погляд, складний і мало зрозумілий для класичних ботаніків метод є нині достатньо доступним і реальним для практичного застосування в дослідженнях.
Учасники вдячні організатору й ведучому тренінгу Андрію Новікову за чудову можливість практично повчитися методики виділення, ампліфікації й аналізу рослинної ДНК, обговорити й проконсультуватися із багатьох питань цього новітнього й іще не достатньо освоєного в Україні напрямку ботанічних досліджень, а також за створену доброзичливу колегіальну атмосферу – запоруку успішних досліджень, які нині творяться саме колективами.
Фото Марії Суп-Новікової
