Актуальні проблеми масмедійної системи обговорили студенти відділення журналістики під час наукового семінару

Молодь продемонструвала свій рівень теоретичних знань, уміння оцінювати факти, явища масмедійної системи, визначати закономірне й випадкове, загалом робити відповідні висновки.

Наукові пріоритети випускників засвідчують, зокрема, такі теми доповідей студентів 4 курсу: «Інтерпретація проблеми дискримінації жінок у виданні «Detector media» за 2024 р.» (Сніжана Безкровна), «Вияв стильової контамінації у текстах газети «Погляд» (Марія Бондаренко), «Функції мемів в онлайн-виданнях «УНІАН» та «Vector Media» за 2023–2024 рр.» (Дмитро Воробйов), «Композиція відеоряду телеінтервʼю на матеріалі Мосейчук + за 2023 рік» (Михайло Коштура), «Формування образу політиків у ЗМІ (на прикладі «Закарпаття онлайн» за 2023 рік)» (Наталія Кушмелин), «Інтонаційні засоби увиразнення журналістського мовлення в аудіовізуальних ЗМІ» (Нікіта Лісовець), «Актуальність молодіжного журналу екологічної проблематики для закарпатської аудиторії» (Мирослав Лисович), «Патріотичні символи в комерційній рекламі під час війни» (Валерія Малента), «Змістові особливості журналу «Vogue» (Валерія Мацола), «Використання подкастів як інструменту у маркетингу та рекламі» (Дарʼя Мишакова), «Функції соціальної реклами під час воєнного стану в Україні» (Наталія Папп), «Змістові особистості відеороликів про журналістську етику на прикладі «Public Media Academy» за 2023 р.» (Ніколетта Саєнко), «Концепція журналу «Forbes Україна» (Антоніна Толгаренко), «Функції паралінгвальних засобів у втіленні контенту молодіжного видання» (Віта Чулей).

Аудиторія з інтересом ознайомилася з доробком студентів. Дещо викликало неоднозначну реакцію, заперечення, бурхливі обговорення, під час яких молоді науковці зробили для себе висновки щодо недоліків в опрацюванні емпіричного матеріалу, коректності використання термінів, послідовності й необхідності застосування чітких критеріїв під час аналізу.

Безперечно, всі дослідження були зорієнтовані на актуальні питання, серед яких і використання патріотичних символів у сфері реклами. Про це говорила Валерія Малента. Вона вважає, що війна в Україні змусила суспільство мобілізувати всі ресурси на протистояння агресору. Це стосується не лише військової та гуманітарної сфери, а й економічної. У цій ситуації особливу роль відіграє комерційна реклама, яка може впливати на емоції та поведінку людей. Однак використання патріотичних символів у рекламі в період війни викликає неоднозначну реакцію. З одного боку, це вираження солідарності з українським народом і підтримка бойового духу, а з іншого – ризик експлуатації патріотичних почуттів людей для комерційної вигоди. Доповідь ґрунтувалася на матеріалі з комерційної реклами (у соцмережах «Ютуб» та «Інстаграм»). Студентка зосередилася на використанні офіційної та неофіційної символіки: синьо-жовтих кольорів, герба України, калини, соняшника, вишиванки тощо. На думку Валерії, використання патріотичних символів у комерційній рекламі є складним і суперечливим, адже може викликати різні реакції у споживачів та актуалізує дискусію щодо використання національних символів з комерційною метою.

Цікавою була й доповідь «Функції мемів в онлайн-виданнях «УНІАН» та «Vector Media» за 2023–2024 рр.» студента 4 курсу Дмитра Воробйова. «Актуальність дослідження полягає в розумінні поняття мем у науковому середовищі. Це доволі новий термін, тож наразі ця сфера – величезне поле для досліджень, особливо в контексті визначення впливу мемів на суспільну думку. Цією роботою я хотів показати, що меми проникли в кожну сферу нашого життя: від побутових розмов до журналістських матеріалів», – зазначив Дмитро. На думку студента, меми є популярним інструментом в арсеналі сучасного журналіста, бо використовуються для того, щоб зробити матеріали цікавішими й привернути увагу аудиторії.

Актуальні доповіді з проблематики, яку досліджують у своїх дипломних роботах, підготували й магістранти-медійники: «Самопрезентація «The Washington Post» в соціальних мережах (на матеріалі соцмереж «Фейсбук», «Інстаграм», «Ютуб» за листопад 2023 р.)» (Єлизавета Адженілок), «Проблемно-тематичне наповнення журналу «Перець» під час російсько-української війни за 2022-2023 рр.» (Анастасія Лабик), «Фальсифікація історичних фактів як складова антиукраїнської пропаганди російськими путами у мережі телеграм» (Микита Педченко).

Магістрантка Анастасія Лабик досліджувала журнал «Перець» під час російсько-української війни (2022-2023 р.) З початком повномасштабного вторгнення журнал оперативно переорієнтувався на висвітлення воєнної тематики, при цьому дотримується іронічного, гумористичного стилю. До прикладу, в 2021 році в середньому 12 публікацій із 59, тобто 1/5 були присвячені висміюванню Росії. Здебільшого, це публікації в рубриках «Новини у міжнародній палітрі» та «Вісті з Запоребрика». А вже у 2022 році – у 52-ох з 62-ох матеріалів згадано країну-агресорку. Створені нові рубрики, зокрема «Рядки написані війною, «Ко-ро-тки-ми че-рга-ми», «Перець внутрішніх справ», «Навчити миру», та ін., що висміюють ворога, підтримують бойовий дух українців. Анастасія зазначає: «Журнал «Перець» вкотре продемонстрував здатність оперативно реагувати на нові виклики, виконуючи інформаційну та консолідуючу місію. Попри трагізм ситуації, гумор залишається ефективною психологічною зброєю у боротьбі з окупантом».

Наприкінці семінару учасники висловили свої враження, а викладачі закцентували увагу на здобутках і тому, що потребує доопрацювання. Завідувач кафедри Євген Соломін подякував всім за участь та наголосив на значущості таких заходів, їх ролі в апробації студентської наукової діяльності, відзначив важливість обговорень, дискусій для підвищення якості наукових кваліфікаційних робіт.

Гадаємо, проведений семінар дійсно був корисним для студентів, адже вони змогли почути коментарі, поради аудиторії для того, щоб покращити свої наукові роботи та підготуватися до наступних важливих етапів – передзахисту і захисту дипломних робіт.