Традиції й перспективи гунгаристичних студій в Ужгородському університеті обговорили під час наукового семінару до 100-річчя з дня народження Якова Штернберга
Своєю науковою діяльністю відомий вчений прокладав шлях до взаємопізнання в історичному, культурному, мовному контекстах між українським і угорським народами
Від імені організаторів були озвучені привітання до учасників. Зі вступним словом виступив завідувач кафедри історії Угорщини та європейської інтеграції Ласло Зубанич, який налаштував присутніх на плідну співпрацю й максимальне розкриття теми наукового семінару.
Доцентка кафедри археології, етнології та культурології Оксана Ферков запропонувала до уваги присутніх доповідь «Традиції та сучасний стан гунгаристичних студій в Ужгородському університеті». Промовиця розкрила роль і значення гунгаристики та гунгарології, розглянула надбання попередніх дослідників, влаштувала екскурс сучасним її розвитком. Обізнаність у аспектах гунгаристичних студій є запорукою плідної діяльності Оксани Ферков у співкоординації з Центром досліджень угорської історії та українсько-угорських відносин.
Виступив з промовою й професор Іван Мандрик. Він згадував Якова Ісаковича Штернберга як хорошого педагога, який закладав фундамент знань юних студентів і спонукав до навчання. До слова, Іван Олександрович має в науковому доробку цінну працю про свого викладача як про відомого дослідника угорської історії.
Доцент Ігор Прохненко у доповіді «Населення Закарпаття VI–X ст. н.е.» акцентував увагу на вагомому внеску археології у дискутивне питання, поселення якого народу першим з’явилося на Закарпатті, чи це був етнос з фіно-угорської мовної групи чи слов’янської.
Відтак виступила студентка IV курсу спеціальності «Історія та археологія» Ніна Задорожна з доповіддю «Дослідження пам’яток давніх угорців вченими Ужгородського університету ». Бакалаврантка розглянула перспективи наукової діяльності в цьому напрямі. Бачить їх насамперед в археологічних розкопках, популяризаторській роботі, перегляді й систематизації наявних матеріалів, співпраці із закордонними колегами. Виступ супроводжувала добре підготована, лаконічна презентація.
Долучився до виступів і доцент кафедри культури і соціально-гуманітарних дисцеплін Закарпатської академії мистецтв Іван Міськов з доповіддю «Професор Я. Штернберг як дослідник сфрагістики населених пунктів Закарпаття». Промовець проаналізував і оцінив печаткознавчий напрям у науковій спадщині професора Якова Штернберга, який зробив безцінний внесок у дослідження сфрагістики Закарпаття й мріяв про видання окремої роботи з цієї теми, що залишається актуальною перспективою. Під час виступу доповідач активно використовував наочний матеріал неопублікованих печаток з колекції у власному архіві.
Третьокурсниця спеціальності «Середня освіта (історія)» Надія Роуканич підготувала доповідь «Яків Штернберг: педагог та науковець-гунгаролог». Під час виступу оприявнила біографічні відомості про одного з визначних науковців Закарпаття та його шлях до цього статусу. Насичене життя Якова Штернберга не завадило йому добути слави чудового викладача й ґрунтовного дослідника нашого краю. У його книгах – і багатий джерелознавчий матеріал про взаємозв’язки, які протягом століть пов’язували культури угорського та українського народів. Його твори є уроками для тих, хто цікавиться чужими відлуннями угорської літератури та культури минулого. Доповідь мала презентаційний супровід з демонстрацією фотографій дослідника, його книг, інших життєвих фактів.
Студентка ІІІ курсу спеціальності «Середня освіта (історія)» Галина Катрій виступила з доповіддю «Ференц Ракоці ІІ та національно-визвольна війна 1703–1711 років: у висвітленні закарпатських вчених другої половини XX – початку XXI ст.», оглянувши наукові доробки дослідників постаті Ференца Ракоці ІІ й подій 1703–1711 рр.
Після виступів і промов настав час обговорень і дискусії, до чого залюбки долучилися в онлайн-форматі й викладачі з кафедри археології, етнології та культурології і кафедри античності та середньовіччя. Обмін думками, цікаві тези, теплі спогади про Якова Штернберга – спектр озвученого викладачами виявився надзвичайно широким.
Ст. викладач кафедри модерної історії України та зарубіжних країн Сергій Ганус виступив з промовою про те, як непересічна постать може поєднувати в собі скромність і масив талантів, завдяки яким заслуговує на вшанування і визнання. Приклад Якова Штернберга є зразковим для кожного з юних, та й зрілих, науковців, щоб удосконалювати дослідницькі навички, адже одного дня за ділами нашими згадають нас нащадки.
Подяку за вшанування пам’яті й ініціативу організації заходу переказали родичі Якова Ісаковича Штернберга. Серед них онук Олександр, який пишається дідусем. Також висловили вдячність організаторам заходу й представники ужгородської єврейської громади.
Консул Генерального консульства Угорщини в Ужгороді Ласло Віда передав презент Археологічному музею УжНУ ім. професора Е.Балагурі – цінні книги.
Таким чином, під час семінару було обговорено чималий комплекс питань, пов’язаних з гунгарологією та гунгаристикою на Закарпатті, а також розглянуто внесок у їх розвиток Якова Ісаковича Штернберга, згадано про його багатогранну діяльність. Будучи викладачем, він поклав початок кар’єрі кількох поколінь істориків, протягом десятиліть був однією з визначальних постатей у науковій сфері Закарпаття. Його ім’я назавжди вписане в історію гунгарології, а праці є безцінним джерелом знань для вітчизняних і зарубіжних дослідників. Своєю науковою діяльністю Яків Штернберг прокладав шлях між народами до взаємопізнання в історичному, культурному, мовному контекстах.
Надії Роуканич