До ювілею Незалежності України: студенти й випускники УжНУ підкорили Говерлу
Продовжуймо підкорювати власні вершини, бажати тільки найкращого для Батьківщини, вірмо й діймо! Із Днем Незалежності!
Незалежності новітньої України – тридцять, та власне процес державотворення – тисячолітній. А наскільки гарною є наша рідна земля!
2:00, Мукачево. Перша згадка про назване місто — 896 рік, у різні часи входило до складу Київської Русі, Угорщини, Австро-Угорщини, Чехословаччини… Саме звідси двоє організаторів походу. Сідаємо в автобус, пробуємо відпочити й накопичити сили на такий бажаний підйом.
5:30, заправка на в’їзді до Рахова — найвисокогірнішого міста України. Дорога Рахівщиною здається дещо екстремальною, адже їхати потрібно впритул до річки Тиси. А на другому березі — уже Румунія, й на мобільний приходить повідомлення-вітання в сусідній країні й контакти посольства. Та наш шлях не туди ☺.
Прямуємо до Ворохти Івано-Франківської області. Від КПП Говерлянського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського національного природного парку, що на висоті 900 м над р. м., ще близько години їхати по гравію. Водієві вдавалося набирати швидкістю до 5 км / год, тож добру половину мандрівників заколисало. Восьма година – автобус не може рухатися далі, тож остаточне пробудження й привал на сніданок. Сніданок у пралісах під шепіт гірського струмочка – хіба не мрія? А прогноз погоди хоч і віщував дощ, та накрапати почало тільки наприкінці походу!
Описати шлях мальовничим Чорногірським хребтом краще з допомогою фотографій. Від початку маршруту, навчально-спортивної бази «Заросляк», збудованої 1959 року, дісталися за три години. Крокували по корінню, камінню, луках… Милувалися прекрасними краєвидами. На шляху зустрічали альпіністів, які, здається, тільки-но навчилися ходити. Бачили й пані, яка на вершині відзначала 65-річчя. Вразили також продавці сувенірів та чаю за 40 грн на 2061-метровій висоті. Приїхали з Тернополя, живуть у наметах і щодня піднімаються й спускаються, аби хтось купив собі медаль чи магніт.
Говерла – з угорської «сніжна гора» (є й така думка☺) – виявилася горою вітряною. Враження із вершини – далі.
Степан Густа, який закінчив хімічний факультет, а нині опановує в УжНУ освітньо-професійну програму «Фізична культура і спорт», ділиться: «Неймовірні відчуття, я дуже задоволений! Чудові краєвиди шляхом до найвищої точки Українських Карпат. Це не тільки незабутні емоції, а й добра фізична активність».
Третьокурсниця юридичного факультету Олеся Вагерич захоплена: «Надзвичайно круто проведений час разом із класною компанією! Настільки чудові відчуття від побаченого, краєвиди, які відкриваються з висоти, зачаровують. Було важко, але воно того вартує!»
Станіслав Куштан, аспірант кафедри екології та охорони навколишнього середовища, розповідає, що давно хотів підкорити Говерлу, а до Дня Незалежності – це ще більш знаково.
Своєю чергою, вже втретє піднявся на 2061-метрову вершину випускник географічного факультету Іван Шетеля. Однак таким маршрутом уперше. Бував на Говерлі в одинадцятому класі, а ще – за тиждень до описаного походу – у робочих справах (працює гідрологом у Закарпатському обласному центрі з гідрометеорології).
Тож продовжуємо підкорювати власні вершини, бажати тільки найкращого для Батьківщини, вірмо й діймо! Із Днем Незалежності!