Лідерство, що надихає: представниці УжНУ взяли участь в асамблеї «Українка у світі»
Масштабний захід у Львові об’єднав жінок-лідерок з різних континентів задля підтримки ЗСУ та наближення перемоги
Головна тема асамблеї – життя українських військових і для українських військових. Загиблих військових посестер вшанували в особливий спосіб – створенням Алеї пам’яті у головному корпусі університету та разом з усіма загиблими військовими у війні рф проти України згадували молитвою і добрим словом на всіх заходах асамблеї.
Програма асамблеї у перший день розпочалася з круглого столу «Українки: сила коріння і спадкоємність чину». Виступи стосувалися історії української жінки-лідерки – катованих, репресованих, переслідуваних, але незламних українок, які несли вільну Україну і все українське – мову, освіту, науку, культуру, віру – у світ та служили батьківщині.
Були також представлені дві експозиції: кураторська екскурсія виставкою в Музеї історії Львівської політехніки «Українки, які творили історію: лідерки визвольного руху», яку провела Тетяна Диба, директорка Музею історії Львівської політехніки, та виставка «Жінка і війна: історичні контексти та сучасні виклики».
Перший день завершили офіційним відкриттям Асамблеї з ушануванням пам’яті Героїв війни рф проти України, де в межах культурно-мистецької програми звучали твори Мирослава Скорика, Квітки Цісик, Володимира Івасюка.
Другий день асамблеї вирізнився кількома цікавими контекстами. Серед заходів – дві панельні дискусії: «Українки як амбасадорки змін: дипломатія, адвокація та політичний вплив» та «Сила дії: українки в активізмі, волонтерстві та комунікації».
Завершили другий день екскурсією у Zenyk Art Gallery та публічним діалогом «Чи готовий світ до перемоги України?» з участю Оксани Маркарової, засновниці й голови дорадчої ради Українського дому у Вашингтоні, радниці Президента України з питань відбудови та залучення інвестицій, Надзвичайного і Повноважного Посла України у США (2021–2025), та Ярини Ключковської, консультантки зі стратегічних комунікацій, запрошеної викладачки КШЕ, колумністки і подкастерки.
Три круглі столи були форматом третього дня асамблеї. Прозвучали доповіді з презентаціями про успішні історії жіночого лідерства. Обговорили значення жіночого лідерства – історії українок діаспори, а також тих, які проживають за кордоном тимчасово чи відносно недовгий період часу у зв’язку з війною і беруть на себе відповідальність та підтримують наше військо так само ефективно, як і невтомно працюють задля звитяги та престижу України у світі. Вони поділилися своїми ініціативами, що пов’язані зі збереженням української ідентичності та культури.
Наш університет представили заступниця очільниці відділу міжнародних зв’язків, докторка філософії у галузі філології Антоніна Булина та керівниця Міждисциплінарного центру гуманітарних наук «ХристЛіт» факультету історії та міжнародних вілносин, докторка філософії у галузі теорії перекладу, доцентка Наталія Попович.
Пані Антоніна коментує: «Мою увагу привернула презентація учасниці з України, пані Раїси Обшарської, педагогині і письменниці, директриси закладу дошкільної освіти, членкині НСПУ та НСЖУ. Саме завдяки таким людям, як ця жінка, світ знає тих «дорослих» українок, що нині перебувають у світах і різними ініціативами зберігають і просувають українську культуру. Велике везіння – зустріти у роки формування «маленької» людини «велику» людину, яка прагне створити простір, де кожна дитина буде почутою, побаченою і матиме змогу розкрити свої ще не міцні крильця, аби потім мати сміливість йти стежкою життя. Власне, у підсумку після виступів окреслилося таке розуміння, що чиєсь сьогоднішнє лідерство – це продовження, так би мовити, попередньо початого лідерства. А справжнє лідерство – це тоді, коли ти даєш можливість проявитися лідерству інших, а також умієш поділяти та передавати естафету лідерства».
«Лідерство – це насамперед про відповідальність, а не про підпорядкування собі інших; про служіння ближньому – тому, хто не «мій підлеглий», а співпрацює зі мною задля досягнення спільної мети колективу чи структурного підрозділу. Лідерство – це не про перекладання відповідальности на плечі підлеглих і досягнення особистих цілей за рахунок колективу. Це насамперед турбота про кожного з повагою до гідности кожної колегині й кожного колеги в колективі. На асамблеї ми побачили результати саме такого лідерства, яке виховали в цінностях, виплекали у повазі до гідности людини. Тому таке лідерство живе насамперед служінням з любови до ближнього. Ось такі приклади лідерства надихають», – ділиться враженнями пані Наталія.
Асамблея стала майданчиком для мережування з однодумцями з усіх куточків України та світу задля єдиної спільної мети – переможної та справедливої Звитяги України.