Наукові горизонти ХХІ століття: в УжНУ відбулася мультидисциплінарна конференція, організована Радою молодих вчених
Понад 250 дослідників з України та з-за кордону обговорили інновації, виклики воєнного часу та вплив штучного інтелекту на майбутнє академічної спільноти
Співорганізаторами конференції цього року були University of Bialystok, Faculty of Education (м. Білосток, Польща), Польська асоціація аспірантів, Центр інформаційно-аналітичного і технічного забезпечення моніторингу об’єктів атомної енергетики НАН України, Інститут цифровізації освіти НАПН України, Рада молодих учених при Міністерстві освіти і науки України та подібні ради при вишах Харкова, Хмельницького, Кременця, а також громадські організації. Голови РМВ різних факультетів УжНУ увійшли до оргкомітету. У межах співпраці між ЗВО України і Великої Британії на конференції виступив науковець з Університету Центрального Ланкаширу.
На початку заходу до присутніх звернулася перша заступниця голови Ради молодих вчених при МОН професорка Анастасія Сімахова. Привітала учасників і наголосила на важливості таких наукових зібрань. Побажала присутнім натхнення, цікавих доповідей, колаборації, бо ж під час конференцій вдається знайти нових друзів, однодумців для майбутніх проєктів.
Модерував відкриття і пленарне засідання форуму асистент кафедри терапії та сімейної медицини, голова Ради молодих вчених УжНУ Тарас Гряділь. Відзначив роботу оргкомітету над програмою, збірником матеріалів, що вже готується до публікації. Побажав присутнім розвивати наукові контакти, кооперуватися для досліджень.
Учасників вітала й старша викладачка кафедри прикладної лінгвістики факультету міжнародних економічних відносин, заступниця завідувачки відділу міжнародних відносин УжНУ Антоніна Булина.
Пленарні доповіді розпочав Тарас Гряділь, який у своєму виступі окреслив тренди досліджень XXI століття, нове бачення знань і навичок в епоху генеративного штучного інтелекту. Крім того, порушив актуальні питання наукової діяльності в умовах воєнного стану та змін в освіті.
Представниця Польської асоціації докторантів Александра Левандовська виступила з доповіддю «Два шляхи до докторантури в Польщі: інституційна освіта й самостійна докторська робота». У ній окреслила специфіку двох наукових ступенів у Польщі, розповіла про можливості для аспірантів.
Англомовну доповідь на пленарному засіданні виголосила Антоніна Булина – «Knowledge, Crisis, and Care: Redefining Higher Education for the 21st Century». Зосередилася на актуальних проблемах і труднощах здобуття знань у кризових умовах та викликах для вищої освіти у ХХІ ст., що пов’язані, зокрема, з розвитком технологій, зміною цінностей.
Дослідник із Великої Британії – Александрос Кутсукіс, викладач міжнародних відносин Школи психології та гуманітарних наук Університету Центрального Ланкаширу – презентував доповідь «Can Ukraine Save Europe?». У ній спробував пояснити проблеми, спровоковані війною на європейському континенті, та причини кризи демократії. Зокрема наголосив: «Це не просто війна біля кордонів Європи – це дзеркало душі Європи. Тож ключове питання: чи просто озброїться Європа, чи також оновить свою демократичну уяву?».
Кілька доповідей були присвячені проблемам і можливостям використання ШІ в роботі досліднків. Так, Ірина Тихонкова, старша наукова дослідниця «Customer Success Consultant», на пленарному засіданні висвітлила питання вдосконалення ресурсів Clarivate та зміни в дослідницькому процесі у зв’язку з використанням інструментів штучного інтелекту. завідувач лабораторії проблем розробки родовищ відділення фізики гірничих процесів Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України, доцент Андрій Хорольський, виголосив доповідь «Наука + ШІ = Ефективність: інструменти, що змінюють роботу дослідника». Про корисний інструментарій для науковця, зокрема з інтегрованим ШІ, доповідала Аліна Кривобокова, редакторка науково-технічної бібліотеки Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» та редакційно-видавничого відділу Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Також ознайомила з можливими змінами в рецензуванні журналів, попередила про суттєве зменшення кількості видань і рекомендувала публікувати готові статті якнайшвидше.
Проєктна діяльність актуальна для науковців, що працюють на різних посадах. Тож під час пленарного засідання кілька доповідей стосувалися робочих проєктів і механізмів залучення нових. Зокрема доцентки Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка Оксана Галаган та Олена Тригуба презентували результати екологічного проєкту «Екохаб Kremenets» – простору для формування екологічної культури. Доцент Вадим Пішта, заступник декана юридичного факультету УжНУ з наукової роботи, представив доповідь «Особливості подання заявок на конкурси для молодих учених: досвід юридичного факультету». Результати Міжнародного проєкту REBUILD (відновлювана енергетика для зміцнення інфраструктури України через навчання та проєктування) презентувала на конференції провідна наукова співробітниця Інституту цифровізації освіти НАПН України Анна Яцишин.
Проблемам інтелектуальної власності присвятила свою доповідь доцентка кафедри цивільного права і процесу ФПМВ КАіт, директорка Центру підтримки технологій та інновацій Державного університету «Київський авіаційний інститут» Валерія Філінович. Її виступ стосувався кіберпростору як поля битви за інтелектуальну власність в контексті глобальних викликів та українських реалій. А начальниця відділу електронного навчання Центру інформаційних технологій УжНУ Євгенія Гайович розповіла про формування цифрової стійкості викладачів вищої школи через неформальне навчання.
Також на пленарному засіданні прозвучала доповідь про стратегічні комунікації доцентки кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій, директорки Центру сталого розвитку УжНУ Ганни Мелеганич. Доцент Національного університету «Львівська політехніка» Олександр Березко пояснив проблеми реформи з впровадження відкритої науки та оцінювання наукової діяльності в Україні. Один із постійних учасників конференції Олексій Калмиков, професор Харківського національного медичного університету, зосередився на проблемі опікування громадським здоров’ям у мультидисциплінарних командах мережі медичних кластерів.
Під час другого дня конференції відбувся круглий стіл про проблеми науки в умовах воєнного стану, який модерував Тарас Гряділь. До обговорення запропонував актуальні питання про поділ персоналу ЗВО на науково-педагогічних та педагогічних працівників; штучний інтелект у дослідженнях; проблеми відкритої науки в Україні та світі; роль учених у наближенні перемоги й відбудові України. Відведеного часу виявилося недостатньо, адже присутні охоче ділилися наболілим від реформування, розповідали про діяльність в умовах воєнного часу й про досвід використання ШІ. Констатували зокрема, що між Міністерством освіти і науки і науково-педагогічними, педагогічними працівниками не вистачає якісної комунікації. Після повідомлень про розмежування завдань і навантаження між працівниками бракує пояснень механізму такого поділу.
Важливо, що під час круглого столу говорили й про трансформації у вищій освіті сусідніх країн – Словаччини й Польщі. Так, Александра Левандовська розповіла про систему в Польщі, де молоді дослідники мають можливість працювати за бали, які отримують за різну діяльність. Готують 4 публікації за 5 років і не обов’язково подають їх до журналів, що індексуються у Scopus або WoS. Прийнятними є видання, затверджені міністерством. Дослідниця вважає позитивним, що в Україні проводять міждисциплінарні конференції і тяжіють до об’єднання галузей і що наші дослідники відкритіші до співпраці, як порівняти з польськими.
Після пленарного засідання й круглого столу учасники конференції продовжили роботу в секційних засіданнях, частина яких відбулася першого і другого дня форуму. Керували засіданнями голови РМВ різних факультетів УжНУ. З повною програмою можна ознайомитися тут.
Традиційно за результатами конференції готують збірник матеріалів. До роботи над частинами, укладеними відповідно до секцій, залучені їхні керівники – голови факультетських рад. Доповіді перевіряє, готує верстку видання секретарка Ради молодих вчених УжНУ Оксана Адамчо. Також усі учасники конференції отримали сертифікати.
Тішить, що попри виклики воєнного часу міжнародна наукова конференція щоразу привертає увагу сотень дослідників. Улітку цього року завершується каденція цієї Ради молодих вчених, зміниться її керівник та деякі члени. Утім віримо, що конференція буде й надалі традиційною для УжНУ. Науковий захід вартий продовження й розвитку в інших форматах – спільних проєктах, заходах для молоді з метою зацікавлення дослідженнями, поліпшення мотивації, привернення уваги до актуальних проблем у науковій діяльності та вищій освіті.