Науковці Ужгородського університету представили українську школу судової стоматології на міжнародних форумах у Лісабоні та Клуж-Напоці
Центральна тема цьогорічної зустрічі – «Digital Workflow and Artificial Intelligence in Forensic Odontology: A Path to the Future» – використання цифрових робочих процесів та штучного інтелекту в сучасній судовій одонтології. Організатори визначили одним із головних завдань конгресу обговорення того, як цифрові технології та ШI змінюють практику ідентифікації людини, одночасно ставлячи перед фахівцями нові методологічні та етичні питання.
Важливою передумовою системного представлення України в міжнародній спільноті IOFOS стала діяльність Євгена Костенка як президента Асоціації судової стоматології України. Саме завдяки його послідовній організаційній та професійній роботі українська судова стоматологія має змогу бути представленою в міжнародному середовищі IOFOS, підтримувати професійні контакти з фахівцями з інших країн та долучатися до обговорення актуальних напрямів розвитку галузі.
Участь науковців Ужгородського університету як єдиних представників з України важлива з огляду на можливість презентувати міжнародній професійній спільноті сучасні концепції розвитку судової стоматології в нашій державі та специфіку її застосування в умовах повномасштабної війни. Сьогодні питання ідентифікації особи в Україні має не лише наукове, а й безпосереднє практичне та гуманітарне значення.
Євген Костенко представив усну доповідь «Mapping of root-periodontium complex approach for rapid AI-supported search during orthopantomograms matching: impact during war conditions in Ukraine». Запропонований напрям орієнтований на ситуації, коли експертові необхідно працювати зі значними масивами стоматологічної рентгенологічної інформації та здійснювати первинний пошук потенційно відповідних матеріалів для порівняння. В умовах великої кількості даних ШI-підтримуваний пошук може розглядатися не як заміна експертної оцінки, а як інструмент її оптимізації – для попереднього сортування матеріалу, пошуку найбільш імовірних відповідностей і визначення випадків, що потребують детального аналізу фахівцем.
Мирослав Гончарук-Хомин представив усну доповідь «AI-based comparison of intraoral scans: what factors are significant for dental identification?», підготовлену у співпраці з професором Університету Турину Emilio Nuzzolese як результат попереднього стажування нашого науковця у італійському виш навесні цього року. У центрі дослідження – можливості використання тривимірних інтраоральних сканів як цифрового джерела ідентифікаційної інформації та визначення факторів, які мають найбільше значення при ШI-підтриманому порівнянні таких моделей.
Представлені в Лісабоні дослідження є частиною ширшого напряму роботи, спрямованого на цифровізацію судової стоматології в Україні. Ідеться про створення умов, за яких стоматологічна інформація, що накопичується протягом життя людини (панорамні та прицільні рентгенограми, дані щодо лікування, цифрові відбитки й інтраоральні скани) за потреби може бути використана як структуроване джерело відомостей для дальшої ідентифікації. Особливої актуальності набувають питання стандартизації таких даних, їхнього зберігання та можливості швидкого цифрового порівняння з post-mortem матеріалами.
* * *
Професійне обговорення українського досвіду продовжилося вже за декілька тижнів. 24–27 вересня 2026 року в Клуж-Напоці (Румунія), відбулася 9-а International Forensic Medicine Conference, організована Society of Forensic Medicine in Cluj у партнерстві з Forensic Medicine Institute of Cluj-Napoca та “Iuliu Hațieganu” University of Medicine and Pharmacy. Мирослав Гончарук-Хомин виступив тут як запрошений лектор, представивши окремий годинний воркшоп «Forensic Odontology in Ukraine during Time of War: Challenges and Perspectives» – «Судова стоматологія в Україні в умовах війни: виклики та перспективи». На відміну від окремої дослідницької доповіді у Лісабоні, цей виступ був побудований як ширший огляд українського досвіду та сучасного бачення розвитку судової одонтології. Основну увагу було приділено ролі стоматологічної ідентифікації в сучасних українських умовах, потенціалу ідентифікаційного порівняння на основі різних наборів вихідних даних, значенню рентгенологічних знімків, цифрових стоматологічних моделей та інтраорального сканування, а також перспективам використання штучного інтелекту для роботи з великими обсягами інформації.
Представлення цієї тематики у форматі лекції дозволило ширше ознайомити міжнародну аудиторію із ситуацією в Україні та обговорити перспективи інтеграції українського досвіду із сучасними європейськими підходами у сфері судової стоматології.
Послідовна участь науковців Ужгородського університету в заходах у Португалії та Румунії демонструє, що сформований в університеті напрям судової стоматології продовжує розвиватися не лише на рівні окремих дослідницьких робіт, а й через міжнародний професійний діалог. Особливо важливим є те, що українські науковці мають можливість говорити на міжнародних майданчиках про специфічний досвід, накопичений у надзвичайно складних умовах, та одночасно представляти технологічні рішення, пов’язані із 3D-оцифруванням стоматологічних даних, комп’ютерним зіставленням і використанням ШI.
Важливою складовою такої міжнародної активності залишається підтримка університету. Науковці висловлюють вдячність відділу міжнародних зв’язків УжУ, який допомагає в організаційному супроводі міжнародних поїздок та участі представників вишу в закордонних наукових заходах. В умовах сьогодення така підтримка дає можливість українським дослідникам залишатися активною частиною міжнародної академічної спільноти, представляти результати власної роботи та формувати нові професійні контакти.
Школа судової стоматології Ужгородського університету продовжує розвиватися, поєднуючи традиційні методи стоматологічної ідентифікації із цифровими технологіями, 3D-методами та штучним інтелектом, а український досвід дедалі ширше представлений на професійних майданчиках за кордоном. Саме така взаємодія науки, практики та міжнародного співробітництва створює основу для дальшого розвитку судової одонтології в Україні та її інтеграції у сучасний європейський і світовий науковий простір.