Про дух і вічні цінності конституціоналізму говорили під час VI Літньої школи «Верховенство права і конституціоналізм»

Як каже японський конституціоналіст Гіроші Нішіхара, без системи конституційних цінностей конституційна практика ризикує звертатися упереджено до спорадичних цінностей або прав, перекручуючи їх зміст на щось зовсім протилежне, легітимізуючи несправедливість в ім’я конституційного права.

Вже традиційно в цьому руслі проведено шосту Літню школу «Верховенство права і конституціоналізм». Адже для утвердження цінностей конституціоналізму не потрібно ловити рибку у ставку чи стріляти залпами з гармат по горобцях, аби досягти бодай якогось бажаного естетичного ефекту. А так доволі часто полюбляють вчиняти при ухваленні законів чи судових рішень діти пострадянської юриспруденції.

Серед завдань школи – прищепити молоді вмінні відходити від рутини конституційного тексту, котрий є лише результатом певної інтерпретації конституційних цінностей, які остаточно формалізуються у вигляді принципів права. Цьому процесові, окрім opinion juris doctorum, сприяє усталена судова практика. Червоною ниткою заходу стала ідея про те, що для належного процесу конституційного правосуддя й розгляду конституційних скарг є втілення цінностей людської гідності, яка і є на вершині цінностей конституційних.

Особливістю цьогорічної школи стало висвітлення доволі вузької проблематики у конституційній юриспруденції – захист соціальних та економічних прав через розгляду конституційною юстицією конституційних скарг. Тому викладачі акцентували увагу на проблемах належної юридичної аргументації рішень конституційної юстиції та запозичення досвіду Європейського суду з прав людини й зарубіжних конституційних судів, які накопичили значний досвід розгляду конституційних скарг.

Запеклі дискусії щодо верифікації та фальсифікації юридичних конструкцій, стосовно співвідношення екзегези тексту та соціального контексту правових конструкцій, між верховенством парламенту та судовим конституційним контролем щодня наповнювали своїм змістом школу.

Вже традиційно склад викладачів репрезентував різноманіття юридичної України – президент Національної академії правових наук України Олександр Петришин, суддя Конституційного Суду України, член-кореспондент НАПрНУ Станіслав Шевчук, кандидат юридичних наук, керівник відділу верховенства права координатора проектів ОБСЄ в Україні Олександр Водянніков, президент Національного університету «Києво-Могилянська академія», професор Андрій Мелешевич, ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук, член-кореспондент НАПрНУ, професор Василь Лемак, суддя Конституційного Суду України, професор Ігор Сліденко, доктори юридичних наук, професори, Наталя Мішина, Станіслав Погребняк, Михайло Савчин, Оксана Щербанюк, а також кандидати юридичних наук, доценти Дмитро Гудима та Сергій Різник.

Поступово географія викладачів школи розширюється. Цього року до складу спікерів удалося залучити, попри щільність особистого ділового графіку, голову Конституційного суду Грузії Георгія Папуашвілі. Цікавим був візит до Конституційного суду Словацької Республіки в місті Кошицях. Слухачі школи мали можливість поспілкуватися із суддями та працівниками Канцелярії Суду з актуальних проблем конституційного права, зокрема щодо особливостей розгляду конституційних скарг, аргументації судових рішень, ролі юридичних шкіл у цьому процесі, запозичення досвіду зарубіжних конституційних судів та міжнародних судів.

Від УжНУ в літній школі взяли участь член-кореспондент НАПрНУ, професор Василь Лемак, один із ініціаторів форуму, професор Михайло Савчин, як слухач – студент ІІІ курсу юридичного факультету Михайло Панов.

Фірмовим стилем школи стало використання Сократового методу проведення тренінгів та модельного судового засідання, що завжди відкладається в пам’яті слухачів. Відмова від надмірної догматизації, зорієнтованість на інтерпретацію конституційних цінностей і принципів у соціальному контексті дає змогу більш жваво й трепетно обговорювати актуальні проблеми сучасної конституційної юриспруденції та розвитку конституційного права.

Можливість брати участь у численних дискусіях як в аудиторії, так і в невимушеній атмосфері поза межами зали створюють неповторний шарм цієї школи. Адже вона зорієнтована на загальнолюдські цінності, які базуються на повазі людської гідності. Це і є головним дороговказом літньої школи. Адже ще Імануїл Кант говорив: «Так приблизно міг би звернутися Творець до людини: “Я наділив тебе схильністю до добра. Твоя справа розвинути її. І, таким чином, твоє власне щастя і нещастя залежить від тебе самого”».

Пропонуємо до вашої уваги й традиційні враження про літню школу від її слухачів.

Андрій Матат, магістр (Київський національний університет імені Тараса Шевченка):

«Бери своє і йди. Великі кроки – великі й думки.
Нікого не питай,
Тут все одно ніхто не знає, де рай».

Це слова з пісні українського гурту «Антитіла», які, на мій погляд, можуть дещо розкрити сутність Літньої школи «Верховенство права і конституціоналізм», яка щоліта проводиться за підтримки координатора проектів ОБСЄ в Україні та НАПрН України. Так, мені дуже сильно пощастило, адже я був на ній не раз, і кожна наступна – не була подібна на попередню. Дальші успіхи я почав рахувати по Літній школі, яка насправді дала особисто мені дуже багато. Як це пояснити? Складне питання.

Колись апостол Павло не зміг описати словами своє враження раєм (йому тоді відкрилося третє небо), але він умовно казав про те, що чим ти наполегливіший, тим більше буде відкрито. Конституціоналізм має тісний зв’язок з християнськими цінностями, про що точно знають на літній школі. Тому, якщо ти віриш – значить робиш усе для максимального їх утілення, хай де ти є, хай як тебе сприймають: береш своє – і дієш.

Юрій Батан, аспірант (Національний університет «Одеська юридична академія»):

– ЗАГАЛЬНІ ВРАЖЕННЯ

А. Позитив. Гарні моменти:

1) єдина така школа з участю двох чинних суддів і радника Голови Конституційного Суду України, наймолодшого у світі голови Конституційного Суду, адвоката з солідною практикою у Європейському суді з прав людини, члена кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, національного радника з юридичних питань ОБСЄ, президента Національної академії правових наук України, президента університету, ректора Національної школи суддів України та колишнього міністра юстиції України, двох завідувачів кафедри та загалом 11 докторів і 3 кандидатів юридичних наук;

2) подарунковий набір перших двох томів із двадцятитомника безпрецедентної «Великої української юридичної енциклопедії»;

4) комунікація організаторів і лекторів школи й учасників між собою – зокрема наявність активної групи та бесіди у Фейсбуку;

7) низка цікавих і корисних думок, ідей, цитат;

9) день народження одного з викладачів школи збігся з іншою важливою, передусім для нього і багатьох інших учасників школи подією;

10) висловлені побажання щодо тематики та змісту дисертації;

12) поїздка до Конституційного суду Словаччини та загалом вихід на міжнародний рівень школи;

13) цікаві дискусії викладачів між собою щодо ключових ідей і концепцій.

Б. Вже традиційні для моїх оглядів побажання й негативні враження:

1) відсутність заздалегідь (наприклад, за тиждень до початку Школи) оприлюдненої фабули модельного судового засідання – для зручності та можливості завчасної підготовки;

2) бажаним би було анонімне анкетування учасників школи (щодо тематики заходів, методики їх проведення, оцінювання окремих аспектів усіх заходів, розуміння та ставлення до ключових термінів і концепцій школи тощо).

ЩО ЦІКАВОГО Й НОВОГО БУЛО:

1. Що являє собою «Експертний центр ім. Джона Локка з Вашингтонщини»;
2. Чому в Конституційному суді Словаччини 15 стільців за наявності лише 10 суддів;
3. Спиратися у рішеннях Конституційного, Верховного й інших судів слід не на організації (виші, наукові установи), а на конкретних учених;
4. У чому суттєві відмінності між подіями кінця 2004 р. (Помаранчевою революцією) та кінця 2013 – початку 2014 рр. (Революцією Гідності);
5. Важливість обмеження влади народу верховенством права;
6. Конституційний суд Ліхтенштейну став третім конституційним судом у світі;
7. Стаття 8 Європейської конвенції про захист прав людини – право на приватність – є єдиною, не розтлумаченою у Конвенції, але водночас практика ЄСПЛ стосовно неї – одна з найбагатших;
8. У конституційних документах Швеції не передбачено соціально-економічних прав, хоча 70 % доходів розподіляється – «такий соціалізм і СРСР не снився»;
9. Навіть рішення судів Великої Британії та США містять посилання на рішення конституційних й інших судів зарубіжних держав;
10. Наука й культура рухаються завдяки відкриттям, зробленим у глобальних містах – при цьому саме в них є чимало особливостей здійснення місцевого самоврядування.

Оксана Когут, студентка (Національний університет «Києво-Могилянська академія»):

– It was incredible experience, useful knowledge and unforgettable feelings!

Summer School “Rule of law and constitutionalism” gave me possibility to learn more about the future of my country.

Also our visit to Slovakian Constitutional Court inspired for work in my native country!

I am very grateful for all professors, participants and organizers for such great and useful time!

(Це був неймовірний досвід, надзвичайні знання та незабутні відчуття!

Літня школа «Верховенство права і конституціоналізм» надала мені можливості більше дізнатися про майбутнє моєї країни.

Також наш візит до словацького Конституційного суду надихає для праці в моїй рідній країні!

Я вельми вдячна всім професорам, учасникам та організаторам за проведений дуже хороший і надзвичайний час).

Ірина Левандовська, студентка (Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого):

– На цій школі вчать не просто бути людиною, а ставати людиною з великої літери. Карл Поппер свого часу зауважував, що після музики й мистецтва наука є найбільшим, найпрекраснішим досягненням людського духу, додаючи, що як у філософії, так і в науці можливий тільки один метод – це метод раціональної дискусії, який являє собою ясне і чітке формулювання обговорюваної проблеми й критичне дослідження різних варіантів її вирішення. Саме все вищезазначене було яскраво відбито на практиці спікерами школи. На цій школі не місце лекціям, на яких сидиш і рахуєш кожну хвилину до кінця, навпаки – час летить з такою швидкістю, що не встигаєш кліпнути оком, а робочий день уже закінчився. Ця школа зводить шляхи людей, які при будь-яких інших обставинах, можливо, ніколи й не дізналися б, наскільки вони близькі по духу, от нам із Maria Besson і Екатерина Дайнеко вже на третій день слова були зайві – вистачало погляду.