Викладачі Ужгородського університету взяли участь в організації урочистого відзначення 150-річчя культової постаті світового мистецтва, «великого литовця» Мікалоюса Константінаса Чюрльоніса
20 листопада в каплиці Ужгородського замку відбулось урочисте відзначення 150-річчя «великого литовця». Організатором заходу під патронатом Посольства Литовської республіки в Україні виступило почесне консульство Литовської республіки в м. Ужгороді та Закарпатській області. Захід відбувався в неповторній аурі Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького, котрий надав максимальне сприяння у тому, щоб міжнародна культурна імпреза відбулась на достойному рівні. Дійство вшанували своєю присутністю аташе з питань культури Посольства Литовської Республіки в Україні Томас Іванаускас, почесний консул Литовської Республіки в м. Ужгороді та Закарпатській області Віктор Гарапко, голова постійної комісії обласної ради Наталія Штефуца, заступник керуючого справами облради Тарас Гайдук, проректор Ужгородського національного університету професор Мирослава Лендьел, декан юридичного факультету професор Ярослав Лазур, в.о. декана економічного факультету доцент Віталій Герзанич, представники місцевого самоврядування, установ культури області, громадських організацій та творчих спілок, навчальних закладів.
Доцентка кафедри історії Угорщини та євроінтеграції, радник почесного консула В. Гарапка Інна Туряниця узяла на себе обов’язки модератора. В її вступному слові було слушно відзначено, що має місце «значно більше, ніж просто культурний захід. Це – розмова двох народів, які у мистецтві завжди знаходили спільну мову. Розмова про світло, про свободу, про силу духу». Присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять захисників України та цивільних, котрі загинули внаслідок російської агресії.
Піднесено у виконанні Заслуженого академічного Закарпатського народного хору під диригуванням його художнього керівника Наталії Петій-Потапчук прозвучали Державні гімни України й Литви та «Ода радості» Людвіга ван Бетховена, котра є Гімном Європейського союзу.
Далі увазі присутніх була представлена доповідь-презентація «Що ми знаємо і що маємо знати про Мікалоюса К. Чюрльоніса», котру виголосили старший викладач кафедри модерної історії України та зарубіжних країн Сергій Ганус та магістрантка цієї ж кафедри, голова СНТ «КЛІО» Іванна Бабинець. Дівчина вже працює за фахом в обласному краєзнавчому музеї і зарекомендувала себе в науковому житті університету. Доповідь була вибудувана на порівняльній характеристиці процесів національно-культурного Відродження українців та литовців, з котрим такі імені, як Крістіонас Донелайтіс (1714-1789) та Іван Котляревський (1769-1838), Йонас Басанавічус (1861-1927) та митрополит Григорій Яхимович (1792-1863), Тарас Шевченко (1814-1861) та Мікалоюс К. Чюрльоніс (1875-1911) найтіснішим чином пов’язані та уособлюють це культурно-історичне явище як таке. А що стосується головного героя події, то Чюрльоніс, подібно Шевченку, створив унікальний сплав багатогранного потенціалу своєї обдарованої натури, у рівній мірі зробивши внесок у музику та живопис, фольклористику та літературу. Творчість Чюрльоніса – це живопис у музиці та музика в живописі з моделюванням образності лише йому властивими засобами. Врешті найяскравіші постаті обох народів осмислили те, що ми б назвали філософією національної ідеї.
Закарпатський народний хор натхненно мовою оригіналу виконав дві композиції Чюрльоніса, котрі промовисто передали асоціації природи Литви, шум її лісів та плюскіт балтійських хвиль, дозволивши зануритися у ментальні глибини литовської душі. Присутні змогли також ознайомитися з виставкою театральних плакатів визнаного представника сучасного литовського мистецтва Стасіса Ейдріґевічюса.
Насамкінець гостей запросили на перегляд фільму «На хмарному кораблі», присвяченому філософії життя та творчості М.К. Чюрльоніса. Автором сценарію та режисером стрічки є один з архітекторів сучасної Литви, котрий стояв біля джерел процесу відновлення її незалежності Вітаутас Ландсбергіс – митець, педагог, політик, мудрець, окремі рефлексії котрого, які довелось почути у фільмі, звучать немов афоризми.
Це був вечір духовної енергії, діалогу й теплоти, як підсумувала враження від події І. Туряниця, коли кожен відчув, що культура – це міст, який не руйнується під жодним тиском. Литва на Закарпатті – це віра у спільні цінності. Це плече друга. Це промінь підтримки у час, коли вона нам так потрібна.