Про цьогорічні дипломатичні перемоги та поразки України говорили на факультеті історії та МВ

Захід відбувся за сприяння Центру міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції УжНУ, Інформаційного центру Європейського Союзу в УжНУ і кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій факультету історії та міжнародних відносин.

Під час брифінгу обговорювали такі питання:

• продовження стратегічного партнерства з НАТО;
• можливості та перспективи європейської інтеграції України в умовах пандемії;
• двосторонні відносини України з країнами ЄС (особливо з країнами-сусідами);
• участь України в діяльності міжнародних організацій (ООН).

Розпочали захід зі вступного слова завідувача кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій УжНУ Віталія Андрейка, який привітав усіх причетних зі святом – Днем української дипломатії, нагадав порядок денний та організаторів заходу.

Відтак слово мав директор Центру міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції УжНУ Ігор Тодоров. Зокрема професор відзначив, що вже сформувалася традиція проводити брифінг щорічно і це вже шостий такий захід. «У зв’язку з пандемією проводимо наш захід в онлайн-форматі, як і весь світ. Але, думаю, ми достатньо ефектно й ефективно впораємося з цим викликом».

Далі до виступу запросили голову комітету Верховної Ради з питань інтеграції України з Європейським Союзом Іванну Климпуш-Цинцадзе. Спікерка також привітала  присутніх з Днем української дипломатії та окреслила коло основних здобутків і прорахунків України на дипломатичному фронті за останній рік. На її думку, МЗС нині активно усувається від ведення зовнішньої політики, зокрема у переговорному процесі щодо вирішення ситуації на Донбасі та російської агресії. «Цього року була не євроінтеграція, а євроімітація. Відчуття, що ми втратили чіткий зовнішньополітичний вектор», – зізнається пані Іванна. «Добре, що стратегічні цілі нашого руху до ЄС та НАТО закріплені в Конституції».

З перемог на дипломатичному фронті депутатка визначає підписання угод про співробітництво з Великобританією та Туреччиною, а також той факт, що у лютому цього року Україна вперше дістала нагоду стати партнером НАТО з розширеними можливостями. Головне, на думку експертки, зуміти скористатися перевагами цих договорів.

Присутні на брифінгу студенти також мали можливість поставити свої запитання. Зокрема цікавив майбутній розвиток україно-угорських та україно-румунських відносин, а також те, чи зміниться політика США та Німеччини щодо України після зміни там політичних еліт.

Далі включенням із Нью-Йорка слово взяв радник Постійного представництва України при ООН (до речі, випускник УжНУ) Сергій Дворник. Зокрема, пан Сергій наголосив: «Протягом останніх років інструкції, що їх дістає Постійне представництво України в ООН, не змінюються». Тобто загальний вектор руху на ЄС та НАТО є стабільним і пріоритетним. Зокрема, дипломат зазначив, що нині наше Представництво просуває українське питання на нарадах ООН. Так, дипломат відзначив кілька успішних прикладів роботи українських дипломатів за останній рік. Наприклад, блокування маніпулятивних онлайн-заходів, ініційованих Російською Федерацією на платформах ООН; порушення питання про стан забезпечення прав людини в окупованому Криму; утримування стабільної кількості партнерів, які голосують за українські рішення. Зокрема понад 80 держав  і далі визнають, що ситуація на Донбасі – це збройна агресія Росії проти України, а Крим – окупований.

«Ключове завдання тепер – ми не хочемо, щоб Україну сприймали як країну одного питання», – відзначає пан Сергій. Безперечно, питання безпеки, війни та миру в Україні є пріоритетним, але разом з цим не варто забувати й про долученість до інших світових процесів – зміни клімату, ґендерної рівності, захисту прав уразливих груп населення тощо.

Свідченням залучення України до важливих питань світового рівня є й той факт, що 13 жовтня Генеральна Асамблея ООН переобрала Україну до складу Ради ООН з прав людини (РПЛ) з мандатом на 2021–2023 роки, що підтвердило авторитет нашої держави в головному правозахисному органі ООН.

На завершення пан Сергій відзначив: «Ми недооцінювали багато шляхів комунікації, тому нині зацікавлені в співпраці з науковими колами університету».

Участь у дискусії також узяв і декан факультету історії та міжнародних відносин Донецького національного університету ім. В. Стуса (м. Вінниця) Юрій Теміров. Він висловив занепокоєння теперішнім розвитком подій: «Україна може втратити стратегічну впевненість у зовнішній політиці, якщо декларативне підґрунтя наших пріоритетів не буде підтримане внутрішньою консолідацією задля їх досягнення з боку керівництва держави».

Підсумував зустріч декан факультету історії та міжнародних відносин Іван Вовканич, який зізнався: «Також відчуваю певну тривогу, але разом з тим, слухаючи пана Сергія, дещо заспокоївся. Ми не маємо впадати у крайнощі з думкою, що все погано. Бо зовнішньополітичні інституції працюють у правильному напрямку, хоч і не без проблем». До таких проблем професор відніс те, що в зовнішній політиці ми не завжди бачимо центр ухвалення рішень, й у цих питаннях хотілося б покладатися на професіоналів з МЗС. Друга проблема стосується того, що слід примножувати повагу та довіру до цих інституцій, які особливо зросли після 2014 року, та не допустити розчарування в них.

За результати брифінгу працівники кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій планують видати збірник матеріалів, який стане в пригоді студентам і всім охочим. Також плануються тематичні дискусії з українськими дипломатами та онлайн-присутність на засіданні ООН.