«ПТСР як системний стан»: в УжНУ провели панельну дискусію у межах міжнародної науково-практичної конференції
Організаторами конференції є ДВНЗ «Ужгородський національний університет», БО «Благодійний фонд «Комітет медичної допомоги в Закарпатті»» та Асоціація «Parasolka» (Швейцарія).
У межах конференції 16 вересня відбулася сателітна сесія — панельна дискусія «ПТСР як системний стан: від біомаркерів до персоналізованої реабілітації». Імунологи, психотерапевти, фахівці з реабілітації, біохіміки, генетики та мікробіологи обговорили можливості інтеграції отриманих наукових результатів у комплексні програми лікування, супроводу й відновлення військовослужбовців, ветеранів та внутрішньо переміщених осіб.
Йдеться про проєкт «Інноваційні підходи до аналізу і корекції мікробіому в діагностиці, профілактиці та лікуванні посттравматичних стресових розладів», який триває з 2024 по 2026 рік і має бюджет 3,5 млн грн. Його мета — розробити мікробіомні біотехнологічні методи для діагностики, профілактики й персоналізованої корекції ПТСР як у військовослужбовців, так і серед цивільного населення України.
Модерувала панель професорка, докторка біологічних наук, завідувачка кафедри медико-біологічних дисциплін ННІСЛМ, провідна науковиця НДНЦ ММІСО, співзасновниця ТОВ «Едієнс» Надія Бойко: «Цією мініконференцією, в межах великої конференції ми хочемо відзвітувати про те, що ми змогли зробити. Сьогодні запрошені люди, які дотичні до наших результатів, а також ті, хто є нашими бенефіціарами. Реалізувати будь-який проєкт важко, але найскладніше завдання — впровадити результати, тож ми дуже вдячні за підтримку». Надія Бойко зазначила, що симптоми ПТСР є у всіх громадян України, незалежно від наближеності до лінії фронту — кожен проживає цей досвід по-своєму.
Про біохімічні маркери ПТСР розповіла відповідальна виконавиця проєкту, кандидатка біологічних наук, доцентка кафедри медико-біологічних дисциплін ННІСЛМ Олександра Паллаг. «На першому етапі дослідження ми зрозуміли, що дійсно військові з ПТСР мають порушення у їхньому метаболізмі. А як ми знаємо важливу роль у метаболізмі відіграє мікробіом — бактерії. Це підтвердило нашу робочу теорію. Відтак ми прийшли до Багатопрофільної клінічної лікарні інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги міста Львова в пошуках осіб, які візьмуть участь у дослідженні», – зазначила пані Олександра.
Вчені сформували три когорти — військовослужбовці без ПТСР, військовослужбовці з підтвердженим діагнозом та внутрішньо переміщені особи з ПТСР — і провели комплексне таксономічне профілювання їхнього кишкового мікробіому. З понад 200 ідентифікованих видів мікроорганізмів дослідники відібрали робочу панель із 37 видів, а серед них — 17 статистично значущих маркерів, які дозволяють розрізняти досліджувані групи. На основі цих даних команда розробила й валідувала інтегральний показник — Microbiome-Based Risk Score, який поєднує мікробіомні показники з методами машинного навчання для кількісної оцінки дисбіозу та ризику розвитку ПТСР.
Паралельно вчені виявили ознаки системного запалення, метаболічних порушень і змін у клітинній ланці імунітету учасників, зокрема маркери імунного виснаження та апоптозу — про це йшлося в частині панелі, присвяченій імунологічним маркерам розладу. Окремо дослідили антибіотикочутливість кишкових ізолятів і зафіксували поширення полірезистентних представників родини Enterobacteriaceae.
Дослідницька команда пішла далі за діагностику і зайнялася розробкою корекційних інструментів. Про персоніфіковану фармабіотичну корекцію кишкового дисбіозу розповідала докторка філософії, наукова співробітниця НДНЦ ММІСО Світлана Бурмей. «Окрім того, що ми проводили дослідження, до кожного з них ми готували статтю, щоб донести його важливість. Робили це для популяризації результатів», – наголосила дослідниця.
Для підбору терапії команда створила реляційну базу даних про- та пребіотиків на основі PostgreSQL з авторським алгоритмом персоніфікованого добору біотерапії відповідно до індивідуального мікробіомного профілю людини.
Серед перспективних напрямів — розробка ПЛР-тест-системи для виявлення мікробіомних маркерів ПТСР. Науковці вже відібрали панель видів-маркерів, визначили молекулярні мішені та підготували технічне завдання на створення мультиплексної ПЛР-системи в реальному часі.
Радниця міністра охорони здоров’я України, координаторка з психічного здоров’я Ірина Микичак підсумувала: «Двері відкривають тим, хто стукає, тому дякую вам за вашу небайдужість. Зараз дуже багато проблем, пов’язаних із ПТСР. Кожен такий крок дає результат. Ви вже багато чого витримали на цьому шляху, і це все досвід. Він є безцінним».
За два роки команда пройшла шлях від гіпотези про зв’язок кишкових бактерій із психічним станом людини до готових дослідних зразків біопрепаратів, які вже можна тестувати в клінічній практиці. Інструмент, який дозволяє виявити ознаки ПТСР об’єктивно — за аналізом мікробіому, а не лише за самопочуттям людини, — може стати підмогою для сотень тисяч військових, ветеранів і переселенців.
