Рахівщина причарувала студентів-істориків: завершився другий тиждень їхньої етнографічної практики
Упродовж завершального тижня практики планується ритуал посвяти студентів в етнографи, екскурсія Лінією Арпада, цікава культурна програма
Студенти вже набули певного досвіду і суцільними етнографічними обстеженнями наразі охопили села Білин, Чорну Тису, Стебний. Записано кілька інтерв’ю і вивчено приватний парк скульптур радянського періоду в Рахові.
Виконані уточнювальні дослідження у присілках Ясіня та Лазещини – Репегові, Зимірі, Свидівці. Ці присілки дуже великі за площею, а їхнє населення значно перевищує людність окремих сіл, наприклад, Ужгородського району.
Практиканти працюють у трьох тематичних групах на чолі з наставниками. Життя краю протягом останнього століття вони вивчають з Павлом Леньом, народну магію та демонологію – з Василем Королем, календарну обрядовість і господарську культуру – з Василем Коцаном.
Студенти вже виконують індивідуальні завдання без постійного нагляду і супроводу досвідчених етнографів. Також у Ясіня і Лазещині плідно працює харківський дослідник Михайло Красіков. Він не намагається зібрати матеріал зі значної кількості населених пунктів, а фронтально (всебічно) заглиблюється в традиційну культуру двох сусідніх сіл.
Студенти-історики щиро вдячні всім співрозмовникам, порадникам і помічникам, особливо рахівському юристу Владиславу Губку, очільнику районного управління культури Володимиру Шепеті, працівникам сфери культури й органів місцевого самоврядування Олені Передарюк, Галині Коростельовій, Василині Рещук з Ясіня та Чорної Тиси, Марії Гриньків і Марії Герасименко з Білина.
Багато допомогли місцевий історик і туристичний гід, випускник історичного факультету Василь Баккай, депутат Лазещинської сільради Андрій Делятинчук і пані Одарка, котра сусідить з базою практики – філією обласного екологічно-натуралістичного центру в Лазещині.
У третій завершальний тиждень практики планується ритуал посвяти студентів в етнографи, екскурсія Лінією Арпада, цікава культурна програма.
етнографічної практики Василя Коцана та Павла Леня